Акти виконаних робіт у 2026 році: що змінює Закон №4791-ІХ і як це вплине на ваш бізнес
Зміст
приховати
Акти виконаних робіт роками залишались одним із найбільш звичних — і водночас найбільш обтяжливих — елементів документообігу для українського бізнесу. Особливо гостро це відчували компанії, що працюють з іноземними партнерами: за кордоном практика підписання двосторонніх актів послуг часто просто не існує.
І ось Верховна Рада зробила крок, який може суттєво спростити цей процес. 24 лютого 2026 року був прийнятий Закон №4791-ІХ (раніше відомий як законопроєкт №14023), який змінює підхід до оформлення первинних документів про надання послуг. Ключова новація — акти виконаних робіт можуть стати необовʼязковими за певних умов.
У цій статті розбираємо, що саме передбачає прийнятий закон, за яких умов можна буде працювати без актів і на які операції спрощений порядок не поширюватиметься.
Що саме передбачає Закон №4791-ІХ
Суть змін — у новому підході до первинних документів. Раніше для підтвердження факту надання послуг, як правило, потрібен був документ із підписами обох сторін — і виконавця, і замовника. На практиці це означало класичний акт виконаних робіт (АВР), який підписують обидві сторони.
Закон №4791-ІХ змінює цю логіку. Відповідно до прийнятого закону, у первинному документі про надання послуг може стояти підпис лише однієї особи — тієї, що відповідає за здійснення господарської операції з боку виконавця. Іншими словами, відсутність у документі підпису, посади чи прізвища представника замовника більше не вважатиметься порушенням вимог до оформлення первинного документа.
Але — і це важливий нюанс — спрощений порядок працюватиме не автоматично. Щоб ним скористатися, потрібно виконати дві обовʼязкові умови, про які поговоримо далі.
Дві умови, без яких спрощений порядок не працює
Перше, що варто зрозуміти: Закон №4791-ІХ не дає безумовного права відмовитися від підпису замовника. Це не «вільна карта», а чітко регламентований механізм. Щоб скористатися спрощеним порядком документування, мають одночасно виконуватися обидві умови.
Умова перша: письмовий договір із відповідним застереженням. Порядок документування господарських операцій без підпису замовника має бути прямо передбачений у договорі, укладеному в письмовій формі. Тобто сторони повинні заздалегідь домовитися про те, що підтвердженням надання послуг буде, наприклад, інвойс або інший документ, підписаний виконавцем. Якщо в договорі такого застереження немає — спрощений порядок не застосовуватиметься.
Умова друга: відображення операції у бухгалтерському обліку. Господарська операція має бути відображена в бухгалтерському обліку саме в тому періоді, в якому вона фактично відбулася. Це стандартна вимога, але у контексті спрощеного порядку вона набуває особливого значення — облік стає додатковим підтвердженням реальності операції.
Тільки за одночасного виконання обох умов первинний документ з підписом лише виконавця вважатиметься належно оформленим.
Що це означає для бізнесу на практиці
Якщо раніше для підтвердження послуг потрібно було обмінюватися підписаними актами — а це час, логістика, іноді й кур’єрська доставка оригіналів — то після набрання чинності законом у сторін зʼявиться альтернатива. За умови відповідного договірного застереження інвойс або інший первинний документ, підписаний виконавцем, зможе виконувати роль, яку раніше виконував двосторонній акт.
Важливо наголосити: акти виконаних робіт як такі ніхто не скасовує. Закон не забороняє їх використання і не робить їх «архаїзмом». Якщо обидві сторони вважають за доцільне продовжувати працювати з актами — вони матимуть повне право це робити. Зміна полягає саме в тому, що бізнес отримує право вибору способу документування, а не обовʼязок переходити на новий формат.
Цей нюанс варто підкреслити окремо, адже в інформаційному просторі тему іноді подають як «скасування актів» — що не відповідає дійсності. Точніше формулювання — акти виконаних робіт стають необовʼязковими, за наявності відповідних договірних умов.
Відео на тему: ⚠️ 70 ознак, що Вас перевірить банк!
Синхронізація з міжнародною практикою: чому це важливо для ЗЕД
Окремо варто зупинитися на тому, як ці зміни впливатимуть на зовнішньоекономічну діяльність. Для компаній, що експортують послуги або працюють з іноземними партнерами, двосторонні акти виконаних робіт завжди були болючою точкою.
Справа в тому, що в більшості країн практика підписання актів приймання-передачі послуг або робіт у тому вигляді, як це прийнято в Україні, просто не існує. Іноземні контрагенти часто не розуміють, навіщо потрібен окремий документ із підписом замовника, якщо є інвойс та оплата.
Це створювало додаткові бар’єри: українська компанія мусила пояснювати необхідність підписання акту, чекати на його повернення — і все це заради того, щоб мати належний первинний документ для свого бухгалтерського обліку.
Закон №4791-ІХ фактично спрямований на синхронізацію українського документообігу з міжнародними стандартами.
Після набрання ним чинності компанія зможе передбачити в договорі з іноземним партнером, що підтвердженням надання послуг є інвойс від виконавця — і цього буде достатньо.
Це має зменшити бар’єри для експорту послуг і зробити роботу з іноземними контрагентами значно простішою та зрозумілішою для обох сторін.
На які операції спрощений порядок не поширюється
Попри загальну спрямованість на дерегуляцію, законодавець передбачив низку виключень. Спрощений порядок документування — тобто можливість обійтися без підпису замовника — не поширюється на:
- Господарські операції, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів.
- Операції на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна.
- Договори будівельного підряду та проєктно-вишукувальних робіт.
- Договори про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.
Для цих категорій операцій порядок документування залишається незмінним, і акти приймання-передачі або інші документи з підписами обох сторін вимагатимуться і надалі.
На що звернути увагу вже зараз
Якщо ваш бізнес надає послуги і ви хочете скористатися спрощеним порядком документування після набрання чинності законом, варто подумати про кілька практичних кроків.
Насамперед — перегляньте діючі договори з контрагентами. Щоб спрощений порядок працював, у договорі має бути прямо передбачено, що підтвердженням надання послуг є документ, підписаний виконавцем (наприклад, інвойс). Якщо такого застереження в договорі немає — його варто додати через додаткову угоду або передбачити у нових договорах.
Також зверніть увагу на внутрішні процеси бухгалтерського обліку. Друга умова закону — відображення операцій у бухобліку в періоді їх здійснення — це базова вимога, але саме вона стає додатковим аргументом на користь належного оформлення. Своєчасне та коректне відображення операцій у обліку — це ваш додатковий захист.
І ще один момент. Навіть якщо ви вирішите перейти на спрощений порядок, це не означає, що акти виконаних робіт потрібно відразу відкидати як непотрібні. У деяких ситуаціях — наприклад, при роботі з новими контрагентами або при великих сумах контрактів — двосторонній акт може бути додатковим захистом інтересів обох сторін. Право вибору — це саме про гнучкість, а не про відмову від перевірених інструментів.
Висновки
Закон №4791-ІХ — це важливий і давно очікуваний крок у бік спрощення документообігу. Після набрання чинності він надасть бізнесу можливість працювати без актів виконаних робіт — за умови, що відповідний порядок прямо передбачений у письмовому договорі та операції належно відображені в бухгалтерському обліку. Водночас акти не скасовуються: їх можна буде використовувати і надалі, якщо сторони вважають це за потрібне.
Для компаній, що працюють на міжнародних ринках, ці зміни особливо цінні — вони усувають один із бар’єрів, який роками ускладнював документообіг із іноземними партнерами. Але і для внутрішнього ринку спрощення є відчутним, адже менше паперів — це менше часу на адміністративні процеси і більше ресурсів на власне бізнес.
Маєте питання щодо оформлення первинних документів або хочете переглянути свої договори з урахуванням нових змін? Запишіться на консультацію до податкового адвоката — разом розберемо, як адаптувати ваш документообіг до нових вимог →
Поширені запитання (FAQ)
Чи скасовуються акти виконаних робіт за Законом №4791-ІХ?
Ні, акти виконаних робіт не скасовуються. Закон надає бізнесу право вибору: сторони можуть продовжувати працювати з актами або ж перейти на спрощений порядок, де підтвердженням надання послуг є документ (наприклад, інвойс), підписаний виконавцем. Але це можливо лише за наявності відповідного застереження у письмовому договорі.
Які умови потрібно виконати, щоб працювати без підпису замовника в первинному документі?
Дві обовʼязкові умови: по-перше, такий порядок документування має бути прямо передбачений у письмовому договорі між сторонами; по-друге, господарська операція має бути відображена у бухгалтерському обліку в періоді її фактичного здійснення. Обидві умови повинні виконуватися одночасно.
На які операції спрощений порядок документування не поширюється?
Спрощений порядок не застосовується до операцій, що оплачуються за рахунок публічних коштів, до договорів оренди державного чи комунального майна, до будівельного підряду та проєктно-вишукувальних робіт, а також до договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.
Чи можна використовувати інвойс замість акту виконаних робіт?
Так, відповідно до прийнятого закону, інвойс або інший первинний документ, підписаний виконавцем, може використовуватися замість двостороннього акту виконаних робіт — за умови, що це прямо передбачено у письмовому договорі між сторонами.
