Чому банки списують 30% при закритті рахунків: фінмоніторинг

Продовжуємо інформувати вас щодо фінмоніторингу у 2025 році. Все більше клієнтів українських банків стикаються з болючим питанням: закриття рахунків та стягнення значних комісій в рамках фінансового моніторингу. Тема викликає гострі дискусії, особливо після того, як деякі банки почали списувати до 30% від суми коштів при примусовому закритті рахунків. Що стоїть за такими комісіями, як вони пов’язані з підписаним банками меморандумом та які шанси є у клієнтів відстояти свої права?

Комісія чи штраф: у чому суть проблеми?

Національний банк України офіційно заявляє, що банки не мають права застосовувати до клієнтів штрафні санкції за порушення правил фінансового моніторингу. Водночас регулятор визнає право банків стягувати “стандартну комісію” при поверненні грошей клієнту після застосування фінмоніторингу.

Однак на практиці ситуація виглядає інакше. Банки часто списують з клієнтів 20-30% від суми залишку на рахунку, називаючи це “комісією за перерахування коштів при припиненні ділових відносин з ініціативи банку”. Для порівняння: звичайні комісії за перекази між банками становлять близько 1%.

“У банківському секторі з’явилася нова практика, яка викликає серйозне занепокоєння серед клієнтів. Банки стягують значні комісії при закритті рахунків після проведення фінансового моніторингу, що сприймається багатьма як прихований штраф”, — коментує ситуацію Богдан Янків, адвокат з питань фінансового права.

Важливо зазначити: Більше про те, чому банки розривають відносини й коли банк має право блокувати рахунок, та як отримати кошти із заблокованого рахунку дізнавайтесь із статті: “Як захистити свої кошти, якщо банк розірвав ділові відносини”. 

Чому банки стягують такі великі комісії?

Банки пояснюють впровадження високих комісій двома основними факторами:

1. Боротьба з “дроперами” — особами, які надають доступ до своїх рахунків третім особам для проведення нелегальних операцій
2. Компенсація витрат на розробку систем фінансового моніторингу та антифроду

У жовтні 2024 року НБУ впровадив ліміти на карткові перекази — 150 тисяч гривень на місяць. Однак, це призвело до несподіваних наслідків: попит на “дроп”-картки навіть збільшився.

“Ми спочатку не розуміли, що це таке, але в нас карток більше стало продаватися”, — цитує видання організатора таких схем.

У грудні 2024 року банки підписали меморандум, за яким ліміти на перекази для високоризикованих клієнтів знизять до 50 тисяч гривень на місяць. Однак організатори “дроп”-схем не бачать у цьому загрози для свого бізнесу: “Якщо дивитися на те, що трапилося після обмеження на 150 тисяч, то ми від цього не програли. На мою думку, “дропи” житимуть завжди”.

Як відрізнити фінмоніторинг від звичайного закриття рахунку?

Важливо розуміти різницю між звичайним закриттям рахунку і закриттям у рамках фінансового моніторингу. У першому випадку клієнт отримує свої кошти в повному обсязі зі сплатою мінімальних комісій. У другому — банк може стягнути до 30% від суми.

Ознаки, що ваш рахунок закривають саме через фінмоніторинг:

1. Банк блокує доступ до рахунку без попередження
2. У повідомленні про закриття рахунку є посилання на статтю 15 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації доходів”
3. Банк вимагає пояснення щодо джерел походження коштів
4. При переказі залишку на інший банк у призначенні платежу вказується “у зв’язку з розірванням ділових відносин”

Розпізнавання цих характерних ознак допоможе вам відрізнити закриття через фінмоніторинг від звичайного закриття рахунку та вчасно підготуватися до захисту своїх фінансових інтересів, зокрема зібрати необхідні документи та звернутися за правовою допомогою.

Як банки обґрунтовують високі комісії

Представники банків наголошують, що високі комісії — це не штрафи, а частина тарифної політики:

“Комісію у розмірі 30% було запроваджено банком з осені 2023 року”, — підтвердила перша заступниця голови правління Абанку Наталія Крашеніннікова.

За її словами, основна мета запровадження комісії — “загороджувальна для відсікання дропів” та компенсація фінансових витрат банку на розробку рішень з фінмоніторингу.

Схожу позицію озвучив і банк “Південний”:

“Комісія спрямована на боротьбу з таким явищем, як дропи — транзакційна інфраструктура для обслуговування тіньового сектора економіки в різних сферах”.

Судова практика: чи можливо повернути кошти?

Попри складнощі, виграти справу проти банку та повернути стягнуті комісії цілком реально.

“За рішенням суду можна поновити обслуговування у банку. Це підтверджено рішенням Верховного суду у справі нашого клієнта, який зміг повернути усі свої гроші та рахунок. Разом із усіма банківськими комісіями”, — зазначає Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери”.

Ключові аргументи клієнтів у судах:

1. Непублічність правил — багато внутрішніх правил фінмоніторингу банків не доступні клієнтам
2. Несправедливість комісії — 20-30% неможливо розглядати як “звичайну комісію за послугу”
3. Відсутність доказової бази — банки рідко надають суду докази відмивання коштів чи інших порушень з боку клієнта

Втім, судові процеси можуть тривати роками, що грає на користь банкам — не кожен клієнт готовий до такої тривалої боротьби.

Позиція НБУ та перспективи вирішення проблеми

Національний банк України займає доволі стриману позицію, посилаючись на право банків самостійно визначати свою тарифну політику. У відповіді на запит “Мінфіну” регулятор зазначив, що отримав лише два звернення щодо застосування Абанком 30% стягнення при примусовому закритті рахунку за період з 2020 до середини 2024 року.

Позитивним сигналом є те, що деякі банки розглядають можливість скасування високих комісій:

“Питання про скасування цієї комісії планується розглянути після впровадження ініційованих регулятором змін обмеження щомісячного розміру p2p-переказів, спрямованих на боротьбу з дропами”, — повідомили у банку “Південний”.

Як мінімізувати ризики блокування рахунку та стягнення високих комісій

Для зменшення ризику потрапити під фінмоніторинг та уникнення високих комісій, варто дотримуватися таких рекомендацій:

1. Уважно вивчайте договір з банком, особливо розділи про тарифи та закриття рахунків
2. Не перевищуйте встановлені ліміти на перекази (наразі — 150 тисяч гривень на місяць, а для високоризикових клієнтів — 50 тисяч)
3. Уникайте дроблення платежів — розбивка великих сум на кілька менших переказів викликає підозру
4. Не використовуйте картку для бізнес-операцій без реєстрації як підприємець
5. Зберігайте документи про джерела походження коштів
6. При отриманні запиту від банку надавайте вичерпну інформацію та документи

Дотримання цих простих, але ефективних правил допоможе вам значно зменшити ймовірність потрапляння під підозру банківських систем моніторингу та убезпечить від неприємних ситуацій із блокуванням рахунку та стягненням високих комісій. Пам’ятайте, що прозорість фінансових операцій — ваш найкращий захист від проблем із фінмоніторингом.

Підсумок

Високі комісії при закритті рахунків у рамках фінмоніторингу залишаються гострою проблемою у відносинах між банками та клієнтами в Україні. Хоча банки виправдовують такі дії необхідністю боротьби з “дропами” та компенсацією власних витрат на системи моніторингу, клієнти часто сприймають це як несправедливе покарання.

Судова практика показує, що відстояти свої права можливо, хоч і непросто. Найкращим рішенням залишається профілактика — ретельне дотримання правил фінансових операцій та прозора фінансова діяльність, що не викликатиме підозр у банку.

Тим, хто вже зіткнувся з проблемою високих комісій, варто розглянути можливість звернення до суду, особливо якщо сума стягнення значна і є переконання у власній правоті. А команда YANKIV допоможе вам в цьому!