Чи може ФОП на ЄП приймати оплати в криптовалюті або через криптоеквайринг (WhitePay, BinancePay)?

Чи може ФОП безпечно приймати оплати в криптовалюті або через криптоеквайринг?

Питання приймання оплат у криптовалюті для ФОП на спрощеній системі оподаткування необхідно розглядати не лише з технологічної, а насамперед з юридичної точки зору. Те, що певний сервіс технічно дозволяє клієнту оплатити товар або послугу в USDT, Bitcoin, Ethereum чи іншому віртуальному активі, ще не означає, що така модель розрахунків є безпечною для українського підприємця.

Ключова проблема полягає у тому, що українське законодавство наразі не визнає криптовалюту законним платіжним засобом. Відповідно до статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Саме гривня є базовим і загальним засобом платежу на території України.

Цей підхід деталізований і в спеціальному законодавстві. Закон України «Про платіжні послуги» визначає, що гривня як грошова одиниця України є законним платіжним засобом в Україні та приймається усіма фізичними і юридичними особами без обмежень на всій території України для проведення платіжних операцій та розрахунків.

Електронні гроші, номіновані в гривні, а також цифрові гроші можуть використовуватися фізичними і юридичними особами для проведення платіжних операцій лише у випадках, прямо передбачених законами України або нормативно-правовими актами Національного банку України.

Аналогічний підхід закріплено у Законі України «Про валюту і валютні операції». Відповідно до статті 5 цього Закону гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням передбачених законом особливостей і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.

Отже, за загальним правилом розрахунки на території України мають здійснюватися у гривні, якщо інше прямо не передбачено законом. Криптовалюта до таких винятків наразі не належить.

У 2022 році Верховна Рада України прийняла Закон України «Про віртуальні активи». Його метою було врегулювати правовідносини, пов’язані з оборотом віртуальних активів в Україні, визначити права та обов’язки учасників ринку, а також закласти основи державної політики у сфері віртуальних активів.

Фактично цей Закон мав ввести криптовалюту у правове поле, надати учасникам ринку визначений правовий статус і створити передумови для легальної роботи бізнесу з віртуальними активами. Зокрема, очікувалося, що учасники ринку зможуть відкривати рахунки в банках та інших фінансових установах для операцій з криптовалютою.

Однак станом на червень 2026 року Закон України «Про віртуальні активи» досі не набрав чинності. Його застосування прямо пов’язане з набранням чинності змінами до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, однак такі зміни наразі остаточно не ухвалені.

Більше того, навіть після набрання чинності Законом України «Про віртуальні активи» криптовалюта не стане законним платіжним засобом. У самому Законі передбачено, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно, товари, роботи чи послуги.

Це означає, що навіть майбутня легалізація ринку віртуальних активів не дорівнює дозволу розраховуватися криптовалютою за товари або послуги. Законодавець фактично розмежовує два питання: можливість володіти, купувати або продавати віртуальні активи та можливість використовувати їх як платіжний інструмент. Перше питання може бути врегульоване і легалізоване. Друге – наразі залишається забороненим або принаймні не допускається у загальному порядку.

У вересні 2025 року Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт №10225-д, який спрямований на врегулювання обороту віртуальних активів та внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. У запропонованому підході криптовалюта розглядається не як гроші, а як особливий вид майна. Зокрема, віртуальні активи пропонується відносити до рухомого майна, правове регулювання якого здійснюється з урахуванням положень цивільного законодавства.

Водночас цей законопроєкт також не передбачає надання криптовалюті статусу законного платіжного засобу. Навпаки, у ньому зберігається підхід, за яким віртуальні активи не є грошима та не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу на території України.

Таким чином, аналіз чинного законодавства та поточних законодавчих ініціатив свідчить про одне: криптовалюта наразі не є законним платіжним засобом в Україні, і найближчим часом не проглядається очевидна законодавча тенденція до надання їй такого статусу. Законодавство у цій сфері справді розвивається, однак такі зміни зазвичай є поступовими і можуть тривати роками.

З огляду на це, впровадження оплати криптовалютою як повноцінного способу розрахунку за товари або послуги створює підвищені юридичні, податкові та регуляторні ризики для ФОП.

Позиція ДПС щодо розрахунків у криптовалюті та ризики для ФОП на спрощеній системі

Для ФОП на спрощеній системі оподаткування саме позиція податкового органу має практичне значення, оскільки у разі перевірки саме ДПС оцінюватиме, чи не порушив підприємець правила застосування єдиного податку.

ДПС неодноразово висловлювалася щодо можливості отримання доходу ФОП-єдинником у криптовалюті. Загальний підхід податкового органу є негативним: ФОП на спрощеній системі оподаткування не може отримувати дохід у криптовалюті, оскільки криптовалюта наразі не має визначеного правового статусу в Україні, а спеціальна нормативна база для класифікації та регулювання таких операцій відсутня.

На порталі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС прямо зазначено, що ФОП, платник єдиного податку, не може отримувати дохід у криптовалюті. Обґрунтування податкового органу зводиться до того, що криптовалюта не має визначеного правового статусу, а операції з нею не врегульовані Податковим кодексом України.

Схожий підхід простежується і в індивідуальних податкових консультаціях. У консультаціях ДПС зазначає, що оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців, отриманих від операцій з віртуальними активами, можливе лише після визначення в Україні правового статусу таких активів та внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Іншими словами, ДПС не розглядає криптовалюту як звичайний інструмент отримання підприємницького доходу ФОП-єдинником. Навіть якщо підприємець готовий задекларувати та сплатити податок із такого доходу, проблема полягає не лише в оподаткуванні, а й у самій формі розрахунку.

Для платників єдиного податку це критично важливо. Відповідно до пункту 291.6 статті 291 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари, виконані роботи або надані послуги виключно у грошовій формі: готівковій або безготівковій, у тому числі з використанням електронних грошей.

Криптовалюта не є ані готівкою, ані безготівковими коштами, ані електронними грошима у розумінні українського законодавства. Тому отримання оплати у криптовалюті може бути розцінене податковим органом як негрошова форма розрахунку. За своєю логікою така операція може наближатися до бартеру, обміну майном або іншого способу розрахунку, який не дозволений для платників єдиного податку.

Наслідки такого підходу можуть бути суттєвими. Якщо податкова дійде висновку, що ФОП застосував інший спосіб розрахунків, ніж дозволений для спрощеної системи, це може стати підставою для втрати права на єдиний податок. Відповідно до підпункту 4 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України у разі застосування іншого способу розрахунків платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів.

Практично це означає ризик переходу на загальну систему оподаткування, причому не з моменту виявлення порушення, а з моменту, початку приймання оплат у криптовалюті. У результаті ФОП може зіткнутися з донарахуванням податкових зобов’язань за правилами загальної системи: податку на доходи фізичних осіб, військового збору, ЄСВ, ПДВ, а також штрафних санкцій і пені.

Тому пряма оплата криптовалютою на криптогаманець ФОП є найбільш ризиковою моделлю. Такий варіант складно захищати як грошовий розрахунок, оскільки ФОП фактично отримує не гривню, не іноземну валюту і не електронні гроші, а віртуальний актив.

Чи змінює ситуацію криптоеквайринг?

Окремого аналізу потребує ситуація, коли ФОП не отримує криптовалюту безпосередньо, а використовує сервіси криптоеквайрингу, наприклад WhitePay, Binance Pay або аналогічні платформи.

На перший погляд така модель виглядає значно безпечнішою. Покупець сплачує криптовалютою, сервіс приймає платіж, конвертує його у гривню, а ФОП отримує на банківський рахунок уже звичні для всіх кошти. У такій конструкції підприємець формально не отримує криптовалюту, не зберігає її на власному гаманці, не продає її та не здійснює самостійного обміну.

Саме тому бізнес часто сприймає криптоеквайринг як компромісний варіант: клієнт має можливість платити криптовалютою, а продавець отримує гривню на рахунок. З комерційної точки зору така модель справді може бути зручною. Однак із податкової точки зору вона не є безризиковою.

Проблема полягає у тому, що ДПС може оцінювати не лише те, які кошти зрештою надійшли на рахунок ФОП, а й те, яким способом покупець виконав свій платіжний обов’язок. Якщо покупець оплатив товар або послугу криптовалютою, податкова потенційно може вважати, що у розрахунку був використаний актив, який не є грошовою формою платежу у розумінні пункту 291.6 статті 291 Податкового кодексу України.

Показовою у цьому контексті є індивідуальна податкова консультація ДПС від 19 травня 2026 року №2900/ІПК/99-00-24-03-03. У ній розглядалася ситуація, наближена до класичної моделі криптоеквайрингу. Покупець сплачує криптовалютою через сервіс WhitePay, сервіс конвертує криптовалюту у гривню, а ФОП отримує на свій рахунок в українському банку виключно гривню.

Фактично платник податків просив підтвердити, що така схема не порушує вимоги пункту 291.6 статті 291 Податкового кодексу України. Однак ДПС не підтвердила безпечність такої моделі. Податковий орган знову нагадав про вимогу здійснювати розрахунки виключно у грошовій формі та про ризик застосування наслідків, передбачених для платників єдиного податку у разі використання іншого способу розрахунків.

Найважливіше у цій позиції те, що ДПС фактично не обмежилася аналізом фінального надходження гривні на рахунок ФОП. Податкова звернула увагу на загальний механізм розрахунку, у якому покупець використовує криптовалюту як інструмент оплати.

З юридичної точки зору у платника податків, безумовно, є аргумент на свій захист. Якщо ФОП не отримує криптовалюту, не має доступу до криптогаманця, не продає віртуальні активи і бачить у своєму обліку лише надходження гривні на банківський рахунок, можна стверджувати, що для нього розрахунок відбувся у безготівковій грошовій формі.

Однак цей аргумент наразі не можна вважати гарантовано безпечним. Станом на червень 2026 року відсутня сформована судова практика Верховного Суду, яка б підтверджувала правомірність використання криптоеквайрингу ФОП на спрощеній системі оподаткування. Так само відсутнє позитивне узагальнююче роз’яснення ДПС, яке б прямо дозволяло таку модель.

Отже, криптоеквайринг справді є менш ризиковим, ніж пряме отримання криптовалюти на власний гаманець ФОП. Але він не є повністю безпечним. Актуальна позиція податкового органу свідчить про те, що навіть за умови надходження гривні на рахунок ФОП податкова може поставити під сумнів саму модель розрахунку, якщо первинно покупець оплатив товар або послугу криптовалютою.

Чи існує практика донарахувань через криптоеквайринг?

Станом на червень 2026 року не можна говорити про сформовану масову практику податкових перевірок, у межах яких ФОП переводилися б на загальну систему оподаткування виключно через використання криптоеквайрингу. Так само наразі відсутня стала практика Верховного Суду з цього питання.

Одним із можливих пояснень є те, що такі операції не завжди очевидні для податкового органу на рівні банківської виписки. Якщо ФОП отримує на рахунок гривню від юридичної особи або фінансового посередника, сама виписка може виглядати як звичайний безготівковий платіж. Конвертація криптовалюти у гривню відбувається всередині інфраструктури криптоеквайрингового сервісу, і з банківської виписки не завжди зрозуміло, що первинним джерелом платежу була криптовалюта.

Однак це не означає, що ризик відсутній. Під час документальної перевірки ДПС має право аналізувати не лише банківські виписки, а й договори, інвойси, акти, реєстри платежів, умови роботи з платіжним сервісом, первинні документи та інші матеріали, які дозволяють встановити реальний зміст господарської операції.

Теоретично джерелами інформації для податкового органу можуть бути результати фінансового моніторингу, інформація від банків у передбачених законом випадках, дані від правоохоронних органів, відомості від фінансових посередників, міжнародний обмін інформацією, а також аналіз публічної інформації про способи оплати на сайті самого підприємця.

Тому відсутність масових спорів не слід сприймати як підтвердження безпечності моделі. Це лише означає, що практика ще не сформувалася або такі операції не стали предметом системного податкового контролю.

Ризики фінансового моніторингу

Окрім податкових ризиків, ФОП має враховувати ризики банківського фінансового моніторингу. Для банку будь-який зв’язок платежів із криптовалютною інфраструктурою може бути фактором підвищеної уваги.

Банки є суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Вони зобов’язані перевіряти характер діяльності клієнта, джерела походження коштів, економічний зміст операцій та відповідність надходжень заявленій діяльності. Криптовалютні операції традиційно відносяться до категорії підвищеного ризику, навіть якщо формально кошти надходять на рахунок уже у гривні.

На практиці банк може запросити у ФОП додаткові документи:

• договір із замовником,
• інвойс,
• акт виконаних робіт,
• договір із криптоеквайринговим сервісом,
• пояснення щодо механізму приймання платежів,
• реєстри транзакцій,
• опис бізнес-моделі,
• підтвердження реальності наданих послуг або виконаних робіт.

Особливо це актуально для ІТ-ФОП, у яких результат роботи часто має нематеріальний характер. У таких випадках банк може цікавитися не лише договором та інвойсом, а й технічними завданнями, звітами про виконані роботи, листуванням із замовниками, посиланнями на професійні профілі, портфоліо, системами управління проєктами або іншими доказами реальної діяльності.

Формально підприємець не зобов’язаний розкривати банку комерційну таємницю, вихідний код або конфіденційні матеріали клієнтів. Однак банк має право оцінювати ризиковість клієнта та приймати рішення щодо подальшого обслуговування. Саме тому на практиці якісний пакет документів часто є вирішальним для проходження фінансового моніторингу.

Водночас навіть належне документальне оформлення не усуває податковий ризик повністю. Воно лише зменшує ризики блокування рахунку, відмови в обслуговуванні або виникнення додаткових запитів з боку банку.

Практичний висновок

Отже, станом на червень 2026 року ФОП на ЄП, спрощеній системі оподаткування, не може безпечно приймати оплату безпосередньо у криптовалюті. Така модель суперечить загальному підходу українського законодавства до платіжних засобів та створює високий ризик порушення вимог пункту 291.6 статті 291 Податкового кодексу України.

Використання криптоеквайрингу є менш ризиковим, оскільки ФОП фактично може отримувати на рахунок гривню, а не криптовалюту. Однак така модель також не є повністю безпечною. Останні підходи ДПС свідчать про те, що податковий орган може аналізувати не лише фінальне надходження гривні, а й первинний спосіб оплати товару або послуги покупцем.

Тому криптоеквайринг для ФОП-єдинника слід розглядати як податково ризикову модель, а не як гарантовано дозволений спосіб приймання оплат. До появи чітких змін до Податкового кодексу України, позитивних роз’яснень ДПС або сталої судової практики безпечним варіантом для ФОП залишається приймання оплати у гривні у звичайній грошовій формі.

Якщо ж підприємець все одно розглядає криптоеквайринг як інструмент роботи з клієнтами, перед його впровадженням необхідно окремо проаналізувати договір із сервісом, маршрут руху коштів, порядок конвертації, документи, які отримує ФОП, призначення платежів, ризики фінансового моніторингу та можливі податкові наслідки у разі перевірки.