Дохід ФОП-експедитора: що вважається оподатковуваним доходом у транспортно-експедиторській діяльності

Через рахунок ФОП-експедитора щодня можуть проходити значні суми — оплата перевізникам, портові збори, розрахунки із субпідрядниками. Але чи все це його дохід?

Питання не риторичне. Дохід ФОП-експедитора визначається за чіткими правилами, і помилка в їх застосуванні може обернутися зайвими податковими зобовʼязаннями або проблемами з перевіркою.

Розберемося, як правильно розмежувати транзитні кошти та власну винагороду — і що про це каже ДПС.

Хто такий експедитор з точки зору закону

Перш ніж говорити про податки, варто визначитися з термінами.

Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (№1955-IV) дає чітке визначення: експедитор — це субʼєкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг. Зверніть увагу на формулювання «за рахунок клієнта» — воно має принципове значення для оподаткування.

Що робить експедитор на практиці? Координує перевезення: знаходить перевізників, домовляється про умови, забезпечує документальний супровід, контролює процес від точки відправлення до пункту призначення. Транспортно-експедиторська послуга — це робота, безпосередньо повʼязана з організацією та забезпеченням перевезень вантажу за договором транспортного експедирування.

Учасників у цій сфері чимало: клієнти, перевізники, транспортні агенти, порти, залізничні станції, авіапідприємства, судноплавні компанії, митні брокери. Для виконання доручень клієнтів експедитор має право укладати договори з будь-ким із них — як із резидентами, так і з нерезидентами України.

Як визначається дохід ФОП-експедитора: позиція ДПС 

У березні 2026 року ДПС в Івано-Франківській області надала розʼяснення щодо визначення доходу ФОП у транспортно-експедиторській діяльності. Розʼяснення, зокрема, посилається на п. 177.2 ПКУ, який визначає порядок обчислення оподатковуваного доходу ФОП на загальній системі оподаткування.

За цією нормою обʼєктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід — різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, повʼязаними з господарською діяльністю.

До загального доходу зараховується виручка, що надійшла підприємцю як у грошовій, так і в натуральній формі: безготівкові кошти на банківському рахунку, готівка, отримана безпосередньо підприємцем або його працівниками (включно з відсотками банку), а також суми штрафів і пені від контрагентів за порушення договірних умов та інші доходи, повʼязані з підприємницькою діяльністю.

Здавалося б, підхід простий: що надійшло на рахунок — те й дохід. Але у транспортно-експедиторській діяльності ця логіка не працює. І ось чому.

Важливо: у цій статті ми розглядаємо порядок визначення доходу саме у контексті п. 177.2 ПКУ. Якщо ви працюєте на єдиному податку, порядок визначення доходу регулюється іншими нормами (зокрема ст. 292 ПКУ), і вам варто додатково проконсультуватися з податковим фахівцем щодо специфіки саме вашої ситуації.

Які кошти не є доходом ФОП-експедитора

Це — центральне питання для кожного підприємця у сфері транспортного експедирування.

Як розʼяснює ДПС, кошти, що надходять ФОП-експедитору для виконання доручень клієнта, не є його власністюі відповідно не включаються до загального оподатковуваного доходу.

Мова про суми, призначені для оплати послуг перевізників, кошти для розрахунків з іншими залученими виконавцями, а також збори та обовʼязкові платежі, що сплачуються під час організації перевезення.

Логіка тут пряма: ці гроші мають транзитний характер. Експедитор отримує їх від клієнта не як власний заробіток, а виключно для подальшого перерахування третім особам у межах виконання договору.

Це підтверджує і сам Закон «Про транспортно-експедиторську діяльність»: у плату експедитору не включаються витрати на оплату послуг інших осіб, залучених до виконання договору, та на оплату зборів і обовʼязкових платежів.

Отже, оподатковуваним доходом ФОП-експедитора є лише його винагорода — плата за виконання договору транспортного експедирування. Не вся сума, що пройшла через рахунок, а саме та частина, яку договір визначає як оплату послуг експедитора.

Документальне підтвердження: чому це критично важливо

Розуміти різницю між власним доходом і транзитними коштами — половина справи. Друга половина — зуміти це підтвердити документально.

Без належних первинних документів у податкової можуть виникнути обґрунтовані підстави вважати всі кошти на рахунку вашим доходом. І доводити зворотне буде вкрай непросто.

Що саме потрібно? Підтвердженням витрат експедитора є документи, видані субʼєктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

На практиці це рахунки, накладні, акти виконаних робіт чи наданих послуг та інші документи від перевізників або залучених виконавців.

Окрім цього, факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів — залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо, — що відображають шлях вантажу від пункту відправлення до пункту призначення.

Документальний порядок для ФОП-експедитора — не бюрократична формальність, а реальний інструмент захисту від зайвих податкових нарахувань.

Відео на тему: ⚠️ 70 ознак, що Вас перевірить банк!

Оподаткування ПДВ: залежить від статусу замовника

Якщо ФОП-експедитор є платником ПДВ, йому важливо знати ще одну особливість: правила оподаткування податком на додану вартість залежать від того, хто є замовником послуг.

Замовник — резидент України. Транспортно-експедиторські послуги оподатковуються ПДВ на загальних підставах за основною ставкою. Причому це правило діє незалежно від того, резидентом чи нерезидентом є сам експедитор.

Замовник — нерезидент (без постійного представництва на митній території України). У цьому випадку транспортно-експедиторські послуги не є обʼєктом оподаткування ПДВ.

Чому саме так? Місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, де отримувач послуг зареєстрований як субʼєкт господарювання, або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання.

Якщо отримувач — за кордоном, операція виходить за межі обʼєкта оподаткування.

Для послуг з перевезення правило інше: місцем постачання є місце реєстрації постачальника (перевізника). Якщо перевізник — резидент, ПДВ нараховується на загальних підставах незалежно від статусу замовника. Якщо перевізник — нерезидент без представництва в Україні, операція не підпадає під ПДВ.

Окремо варто памʼятати про допоміжні послуги — навантаження, розвантаження, перевантаження, складську обробку.

Тут критерій ще простіший: якщо ці послуги фактично надаються на території України — ПДВ за основною ставкою, незалежно від резидентності постачальника чи замовника. За межами митної території — ПДВ не нараховується.

Підсумки

Для ФОП у транспортно-експедиторській діяльності критично важливо правильно розмежовувати два типи коштів на рахунку. Транзитні суми — оплата перевізникам, залученим виконавцям, збори та обовʼязкові платежі — не є доходом експедитора і не оподатковуються. Оподатковуваний дохід — це лише винагорода за договором.

Щоб ця позиція була захищена, необхідне належне документальне підтвердження: рахунки, накладні, акти, транспортні документи. А в частині ПДВ ключове значення має резидентський статус замовника послуг.

Потрібна консультація щодо оподаткування транспортно-експедиторської діяльності? Зверніться до податкового адвоката — ми допоможемо розібратися у вашій конкретній ситуації та мінімізувати ризики.

Поширені запитання (FAQ)