+38 (098) 42 36 368 | м. Львів, вул. Стрийська, 45, ТОЦ Fabrik | Працюємо по всій території України | info@yankiv.com
Отримати послугу

Фактична перевірка ДПС у 2026 році: коли доповідна записка робить наказ незаконним

Фактична перевірка ДПС

Уявіть ситуацію: до магазину раптово приходить фактична перевірка ДПС, працівники не встигають зорієнтуватись, а через кілька тижнів власник отримує податкове повідомлення-рішення на мільйони гривень.

Сценарій типовий, і часто власники бізнесу йдуть оскаржувати лише суму штрафу — не звертаючи уваги на саму процедуру призначення перевірки. А дарма: саме там найчастіше і ховається ключ до повного скасування рішення.

Верховний Суд у постанові від 16 лютого 2026 року у справі №520/22782/24 вкотре підкреслив принциповий момент: коли підставою для фактичної перевірки ДПС в наказі вказано доповідну записку, суд зобов’язаний дослідити її зміст.

Без цього висновок про законність перевірки — і всі наступні штрафи — стоять на хиткому ґрунті. Розбираємо, що це означає для підприємця на практиці.

Богдан Янків юрист телеграм

Що сталося у справі №520/22782/24

ФОП оскаржила податкове повідомлення-рішення на загальну суму понад 5,2 мільйона гривень штрафних санкцій. Перевірка проводилась на підставі наказу №616к від 05.02.2024. Як юридичну підставу податковий орган зазначив пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу, а як фактичну — доповідну записку відділу фактичних перевірок №429/02-32-07-05 від 02.02.2024.

Суд першої інстанції позов відхилив повністю. Апеляція частково задовольнила вимоги ФОП і скасувала штрафи на 3 091 806,50 грн. Залишок у 2 202 878 грн дійшов до касації — і саме тут Верховний Суд зробив принципову заяву.

ВС встановив, що жодна з попередніх інстанцій не дослідила змісту доповідної записки. Суди обмежились констатацією факту, що працівникам магазину пред’явили відповідні документи, і одразу перейшли до аналізу самих порушень.

Касація вважає такий підхід процесуально неправильним. Справа повернута на новий розгляд до суду першої інстанції — з прямою вказівкою спочатку перевірити законність призначення перевірки.

Чому процедура призначення перевірки важливіша за суть порушень

Логіка тут проста, і вона послідовно проводиться Верховним Судом ще з 2020 року. Якщо перевірка була призначена з порушенням закону, її результати не можуть породжувати правових наслідків.

Акт такої перевірки не визнається допустимим доказом, а отже і податкове повідомлення-рішення на його основі підлягає скасуванню — незалежно від того, чи були реальні порушення з боку платника.

ВС у справі №520/22782/24 послався на свою ж позицію зі справ №826/17123/18 (від 21.02.2020) та №520/8836/18 (від 22.09.2020). Логіка однакова: оскаржуючи наслідки перевірки, платник податків не позбавлений права посилатись на порушення процедури її проведення. І якщо суд встановлює таке порушення, до аналізу інших обставин справи переходити вже не потрібно.

Тобто послідовність дослідження така:

  • спочатку — чи були законні підстави для призначення перевірки;
  • далі — чи правильно ці підстави відображено в наказі;
  • лише після цього — чи дійсно платник податків допустив порушення.

Ця послідовність — не формальність, а втілення конституційного принципу, за яким контролюючий орган має діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законом.

Перескочити перший етап і відразу перейти до підрахунку штрафів — означає легітимізувати будь-які процедурні зловживання.

Доповідна записка як підстава фактичної перевірки: дві позиції суду

Тут ключове — розуміти, що позиція судової практики еволюціонує, і вже наразі виокремлюються два рівні аналізу. У постанові від 16.02.2026 ВС вимагає, щоб суди досліджували зміст доповідної записки і перевіряли, чи дійсно вона містить належну податкову інформацію про можливі порушення платника. Сам факт її згадки в наказі не звільняє ДПС від обов’язку довести існування реальної фактичної підстави.

Позиція ВС у справі №520/22782/24

Касаційний суд прямо вказав, що в наказі №616к від 05.02.2024 як фактична підстава для перевірки зазначена доповідна записка №429/02-32-07-05 від 02.02.2024. Однак ні суд першої інстанції, ні апеляція цю записку не дослідили.

ВС нагадав, що сам по собі він не має права встановлювати обставини, які не були встановлені в попередніх судових рішеннях — навіть якщо ДПС намагається подати цю доповідну записку безпосередньо до касаційної інстанції.

Висновок ВС однозначний: коли податковий орган посилається на доповідну записку, її зміст обов’язково має бути предметом судового аналізу. Без цього неможливо встановити, чи існувала фактична підстава для проведення перевірки.

Позиція Восьмого ААС у справі №380/6314/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28.03.2025, залишеній в силі Верховним Судом, пішов ще далі. Він зазначив, що єдиною законною підставою для призначення фактичної перевірки за пп. 80.2.2 ПКУ є наявність або отримання інформації від державних органів чи органів місцевого самоврядування. Внутрішня доповідна записка ДПС таким джерелом інформації, на думку цього суду, бути не може.

Якщо доповідна записка — єдине джерело, на яке посилається податкова, цього недостатньо для законного призначення перевірки. Наказ, виданий лише на підставі такого внутрішнього документа, є незаконним, а всі наступні дії податкового органу — від самої перевірки до нарахування штрафів — протиправними.

Зіставлення цих двох позицій дає підприємцю практичну стратегію: треба не просто констатувати наявність доповідної записки в наказі, а вимагати її подання до суду, аналізувати зміст та джерело первинної інформації, на яких вона ґрунтується. Якщо за доповідною запискою не стоїть зовнішня інформація від держоргану — є серйозний аргумент про незаконність перевірки.

Відео на тему: ‼️ Первинні документи для ФОП набули нового сенсу!

Не витрачай
Час на пошук відповідей

Консультації від YANKIV
  • швидко
  • точно
  • без "можливо"
team yankiv
11500+ клієнтів

Які докази має надати ДПС при контрольній закупівлі

Восьмий ААС у згаданій постанові 28.03.2025 деталізував обов’язки податкового органу, коли йдеться про контрольну розрахункову операцію як первинне джерело інформації. Цей перелік — фактично чек-ліст, який варто перевіряти кожному, хто оскаржує фактичну перевірку.

Податковий орган має:

  • довести факт і законність проведення самої контрольної закупівлі, яка стала першоджерелом інформації;
  • надати акт контрольної розрахункової операції (КРО);
  • зафіксувати дату, час, суму та номенклатуру товару, що був придбаний у рамках КРО;
  • підтвердити використання державних коштів для проведення КРО;
  • надати докази повернення товару чи відшкодування витрат платника податків.

Якщо хоча б один із цих елементів відсутній або не задокументований належним чином, у платника податків з’являється додатковий аргумент для оскарження.

Особливо коли податківці посилаються на «отриману інформацію», але не можуть пояснити, як саме і коли вона була отримана, чи мали вони законне право її збирати.

Наказ про фактичну перевірку: що в ньому має бути

Окремий блок аналізу ВС у справі №520/22782/24 присвятив вимогам до самого наказу. Тут позиція палати з розгляду справ щодо податків КАС, сформульована в постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, залишається базовою. Касаційний суд розрізняє два різні питання: «чи існували підстави для перевірки» і «чи достатньо ці підстави відображені в наказі».

Посилання в наказі на пп. 80.2.2 ПКУ ВС вважає мінімально допустимим обсягом інформації — ця норма сама по собі містить і правову, і фактичну компоненту. Тобто наказ не зобов’язаний розкривати в деталях зміст інформації про можливі порушення чи перелічувати докази.

Однак це не звільняє податковий орган від обов’язку довести існування реальної фактичної підстави — коли справа доходить до суду. І саме тут доповідна записка стає предметом обов’язкового дослідження.

Іншими словами: формальне посилання на норму в наказі може бути коректним, але якщо за цим посиланням немає реальної підстави, перевірка все одно буде визнана незаконною.

Ця логіка робить позицію бізнесу набагато сильнішою — навіть якщо наказ зовні виглядає бездоганно, його основу можна оспорити по суті.

Що це означає для підприємця на практиці

Якщо до вашого ФОП або ТОВ прийшла фактична перевірка ДПС і ви отримали ППР, перший крок — не сперечатись із сумами штрафу, а ретельно вивчити наказ про призначення перевірки.

Зверніть увагу на те, яка норма зазначена як правова підстава і який документ — як фактична. Якщо це доповідна записка чи службовий документ, у судовому процесі треба наполягати на її витребуванні та дослідженні.

Друге, що варто зробити: запросити в ДПС копії всіх документів, які стояли в основі доповідної записки. Якщо це була контрольна закупівля — мають бути всі п’ять елементів, перелічених вище. Якщо ні — є реальні шанси скасувати ППР повністю через процедурні порушення.

Третє: у позовній заяві окремо виділіть підставу про незаконність призначення перевірки і вимагайте від суду першочергово її дослідити. Як показує практика ВС, суди іноді ігнорують ці аргументи і відразу переходять до суті. Це — підстава для касаційної скарги.

Висновок

Постанова Верховного Суду від 16.02.2026 у справі №520/22782/24 — це чергове нагадування податковим органам і судам, що фактична перевірка ДПС має проводитись з дотриманням процедури, а не як формальність.

Доповідна записка може фігурувати в наказі, але її зміст підлягає судовому контролю. А внутрішній документ ДПС без зовнішнього джерела інформації, як уточнив Восьмий ААС, узагалі не може бути єдиною підставою для перевірки.

Для бізнесу це означає одне: процедура — це не дрібниця, а основний фронт боротьби. І саме на ньому найчастіше виграються справи на мільйонні суми штрафів.

Отримали наказ про фактичну перевірку чи вже маєте ППР з великим штрафом? Не поспішайте погоджуватись із сумою — спочатку перевіримо законність самої перевірки.

Ми допоможемо проаналізувати підстави призначення перевірки, скласти стратегію оскарження та довести справу до повного скасування рішення. Запишіться на консультацію — і дізнайтесь, які процедурні аргументи спрацюють саме у вашій ситуації.

Поширені запитання (FAQ)

Чи може доповідна записка бути єдиною підставою для фактичної перевірки ДПС?

За позицією Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №380/6314/24 (залишеною в силі Верховним Судом) — ні. Єдиною законною підставою за пп. 80.2.2 ПКУ є інформація від державних органів чи органів місцевого самоврядування. Внутрішня доповідна записка ДПС таким джерелом не є.

Що має дослідити суд при оскарженні фактичної перевірки?

Згідно з постановою ВС від 16.02.2026 у справі №520/22782/24, суд першочергово має перевірити: чи існували законні підстави для перевірки, чи правильно вони відображені в наказі, і чи підтверджуються відповідними доказами. Лише після цього можна переходити до аналізу самих порушень.

Чи достатньо в наказі про перевірку посилання на пп. 80.2.2 ПКУ?

ВС у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 визнав таке посилання мінімально допустимим обсягом інформації. Однак сам факт посилання на норму не звільняє ДПС від обов’язку довести реальну фактичну підставу — наприклад, через подання до суду доповідної записки та документів, на яких вона ґрунтується.

Що робити, якщо суд не дослідив підстави призначення перевірки?

Це підстава для апеляційного або касаційного оскарження. У справі №520/22782/24 ВС саме через це повернув справу на новий розгляд: суди не дослідили зміст доповідної записки, на яку посилався податковий орган як на фактичну підставу перевірки.

Які докази має надати ДПС при контрольній закупівлі?

Восьмий ААС у справі №380/6314/24 окреслив п’ять обов’язкових елементів: акт КРО, фіксація дати/часу/суми/номенклатури товару, підтвердження використання державних коштів, докази повернення товару або відшкодування витрат, а також доведення законності самої контрольної закупівлі. Відсутність будь-якого елемента — аргумент для оскарження.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *