Фінансовий моніторинг 2026: закон SEPA, реєстр рахунків та штрафи для банків

Фінансовий моніторинг 2026 в Україні посилюється: Нацбанк штрафує банки на сотні мільйонів за слабкий контроль, а Верховна Рада готується прийняти закон про європейські стандарти платежів SEPA з новими правилами перевірки рахунків. Кількість заблокованих операцій зростає на 10% щороку. Розбираємо статистику, нововведення закону №14327 та конкретні дії для безпроблемного проходження фінмоніторингу.

Статистика фінмоніторингу: скільки платежів блокували у 2025

Аналіз відкритих даних показує чітку тенденцію посилення фінансового моніторингу: щороку кількість заблокованих платежів зростає приблизно на 10% порівняно з попереднім роком.

Цифри 2025 року:

📊 Загальна кількість фінансових операцій в Україні: 12 мільярдів

📊 Кількість операцій під моніторингом: 1,4 мільйона

📊 Відсоток контролю: 0,01% від усіх операцій

Що це означає на практиці:

У середньому 8 500 платежів проходять успішно, а 8 501-й може потрапити під перевірку. Це не означає автоматичного блокування — просто банк може попросити надати пояснення або підтвердні документи.

Порівняння з Європейським Союзом

Для об’єктивності варто порівняти українську ситуацію з європейською практикою.

Статистика ЄС за рік:

📊 Загальна кількість банківських операцій: 160 мільярдів

📊 Кількість операцій під контролем: близько 4 мільйонів

📊 Відсоток контролю: 0,002% від усіх операцій

Що це означає:

В Європі під контроль потрапляє кожна 40 000-на операція, тоді як в Україні — кожна 8 500-та. Українська банківська система майже в 5 разів активніше контролює платежі порівняно з європейськими стандартами.

Отже, тенденція зрозуміла — кількість операцій, які контролюватиме фінмоніторинг в українській банківській системі, найближчі роки продовжуватиме зростати. Приватним особам, бізнесу та ФОП варто бути до цього готовими.

Які операції потрапляють під фінмоніторинг найчастіше

Банки та Держфінмоніторинг не публікують офіційний перелік операцій, які контролюють найбільше. Проте, з юридичної практики команди YANKIV можна виділити типові ситуації, які найчастіше викликають питання.

1. Багато переказів між фізичними особами (P2P)

Ситуація: Людина активно робить перекази з картки на картку іншим фізичним особам — друзям, родичам, знайомим.

Чому це підозріло для банку:

Банк не бачить очевидної причини таких переказів. Якщо немає чіткого пояснення (повернення боргу, допомога родичам, оплата послуг), це може розцінюватися як приховування доходів або використання рахунку як “дропа” (посередника для відмивання грошей).

Що робити:

Завжди вказуйте конкретне призначення платежу: “Повернення боргу за договором від [дата]”, “Фінансова допомога батькам”, “Подарунок на день народження”.

2. Різке збільшення обороту

Ситуація: Зазвичай на рахунку було 100-150 тисяч гривень на місяць, а раптом в один місяць оборот стрибнув до 700 тисяч або мільйона.

Чому це підозріло для банку:

Різка зміна поведінки клієнта — ознака можливої незаконної діяльності або використання рахунку третіми особами.

Що робити:

Якщо плануєте велику операцію (продаж нерухомості, авто, отримання інвестицій, виплата від роботодавця), попередьте банк завчасно та підготуйте підтвердні документи: договір купівлі-продажу, інвестиційну угоду, трудовий контракт.

3. Виплати від казино та гемблінгових платформ

Ситуація: На рахунок надходять кошти з онлайн-казино, букмекерських контор, покерних платформ.

Чому це підозріло для банку:

Гемблінг — це сфера з високим ризиком відмивання грошей. Банки зобов’язані особливо ретельно перевіряти такі операції.

Що робити:

Бути готовим пояснити джерело коштів, надати скріншоти виграшів, підтвердження легальності платформи. Краще взагалі виводити виграші на окремий рахунок, який не використовується для основних операцій.

4. Участь у державних закупівлях

Ситуація: Підприємець або компанія бере участь у тендерах та отримує великі платежі від державних замовників.

Чому це підозріло для банку:

Держзакупівлі — сфера підвищеного ризику корупції та відкатів. Банки зобов’язані ретельно перевіряти учасників таких операцій.

Що робити:

Зберігайте всі документи: договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення. Будьте готові надати повний пакет підтверджень легальності угоди.

5. Торгівля криптовалютою

Ситуація: Людина купує або продає криптовалюту через P2P-платформи або обмінники, отримує перекази з позначками “BTC”, “USDT”, “крипта”.

Чому це підозріло для банку:

Криптовалюта — це нерегульована сфера з високим ризиком відмивання коштів. Банки намагаються виявляти та блокувати рахунки, які використовуються для крипто-операцій.

Що робити:

Ніколи не вказуйте в призначенні платежу слова “крипта”, “BTC”, “USDT” тощо. Використовуйте нейтральні формулювання. Краще взагалі використовувати окремий рахунок для крипто-операцій.

💡 Актуальні статті про криптовалюту:

📍Легалізація криптовалюти в Україні: чого очікувати

📍Оподаткування криптовалюти! Про що законопроєкт 10225-д?

📍ФОП-трейдер: КВЕДи, податки та особливості діяльності

6. Відсутність прозорого бізнес-ланцюга

Ситуація: Банк не розуміє, звідки клієнт взяв гроші і куди він їх витрачає.

Приклад:

ФОП отримує платежі від фізичних осіб без чіткого призначення, а потім переказує кошти на інші рахунки або знімає готівкою.

Що робити:

Створюйте прозору картину ваших фінансових потоків: зберігайте договори з клієнтами, рахунки на оплату, акти виконаних робіт, платіжні документи від постачальників.

Лист Нацбанку: посилення тиску на банки

25 грудня 2025 року Національний банк України розіслав офіційний лист усім банкам із двома ключовими тезами:

Теза 1: Усі банки зобов’язані дотримуватися правил фінансового моніторингу та проводити його на системній основі. У разі недотримання — штрафні санкції.

Теза 2: Нацбанк проводитиме вебінари для банків з відпрацюванням прикладів ситуацій, які обов’язково потрібно моніторити.

Масштабні штрафи для банків у 2025

Національний банк дійсно накладав десятки та сотні мільйонів гривень штрафів на банки за непроведення належного фінансового моніторингу протягом 2025 року.

Найбільші штрафи:

• Жовтень 2025 року: штрафи на загальну суму 240 мільйонів гривень
• Протягом року банки отримали штрафи практично щомісяця

Що це означає:

Банкам легше відмовитися від проблемного клієнта, ніж ризикувати багатомільйонними штрафами від Нацбанку. Це може подобатися або не подобатися — але це факт, до якого треба готуватися.

Законопроєкт №14327: європейські стандарти SEPA в Україні

Станом на зараз у Верховній Раді розглядається законопроєкт №14327-1, згідно з яким Україна має прийняти стандарти проведення платежів, які діють у Європейському Союзі.

Позитив: Спосіб здійснення транзакцій стане таким самим, як у ЄС — швидше, зручніше, сумісніше з європейськими банками.

Мінус: Контроль посилюватиметься відповідно до європейських протоколів фінмоніторингу.

Обсяг законопроєкту: 104 сторінки — це означає дуже багато нововведень.

Терміни: Закон має бути прийнятий уже в першій половині 2026 року. Відчувати його наслідки та посилення фінмоніторингу почнемо з середини 2026 року і далі.

Ключові нововведення закону №14327

1. Реєстр усіх рахунків в Україні

Що це означає:

Зараз фізичні особи та ФОП можуть розділяти платежі між різними банками і залишатися непоміченими. Більше цього не буде.

Держфінмоніторинг матиме доступ до єдиного реєстру всіх банківських рахунків кожної особи. Ліміти, які раніше ділилися між банками, тепер відстежуватимуться сумарно.

Приклад:

Раніше ви могли мати 500 тисяч обороту в Приватбанку, 500 тисяч у Monobank, 500 тисяч в ПУМБ — і кожен банк бачив лише “свою” частину. Тепер Держфінмоніторинг побачить загальний оборот 1,5 мільйона і може поставити питання про джерело коштів.

2. Рейтинг ризиковості клієнта

Банки робитимуть кожному клієнту рейтинг:

• Низькоризиковий користувач — мінімальний контроль
• Середньоризиковий користувач — періодичні перевірки
• Високоризиковий користувач — посилений моніторинг, часті запити документів

Зараз це вже частково є, але критерії ризику будуть виписані ще чіткіше в законі.

Що впливає на рейтинг:

✅ Стабільність доходів (офіційна зарплата, підтверджені джерела)

✅ Прозорість операцій (чіткі призначення платежів, наявність документів)

✅ Тип операцій (стандартні покупки, комунальні платежі — низький ризик; криптовалюта, P2P-перекази без пояснень — високий ризик)

❌ Нетипова активність (різкі стрибки обороту, платежі в незвичний час)

Відео на тему: Посилення фінмоніторингу у 2026 році! Ось що планується!

Як підготуватися до посиленого фінмоніторингу: практичні поради

Крок 1: Аналізуйте свої транзакції як шаблон

Будь-яка приватна особа чи бізнес повинні дивитися на свої транзакції як на певний шаблон і визначати ризиковість таких операцій.

Приклад звичайної картини платежів:

• Отримуєте зарплату від роботодавця
• Платите за комунальні послуги
• Робите покупки в магазинах
• Переказуєте гроші друзям (іноді)
• Поповнюєте рахунок готівкою (рідко)
• Отримуєте платежі від клієнтів (якщо ФОП)

Які ризики бачить банк:

✅ Низький ризик: зарплата, комунальні, покупки в магазинах

⚠️ Середній ризик: перекази друзям без чіткого пояснення, поповнення готівкою

❌ Високий ризик: багато P2P-переказів фізособам (друзі, працівники) без документального підтвердження

Проблема:

Якщо ви переказуєте просто так кошти фізичним особам (друзям, працівникам) без оформлення документів, шанс, що банк знайде ці платежі та задасть питання, максимально високий.

Пояснити, як ви оподаткували ці платежі і підтвердити їх прозорість без документів — неможливо. Отже, шанс блокування рахунку значний.

Крок 2: Готуйте документи завчасно

Найкраща стратегія:

Для кожного типу платежів, які ви проводите, заздалегідь визначте:

✅ Чи потрібно платити з них податки?

✅ Якщо ні — які документи можуть підтвердити законність операції?

✅ Яке призначення платежу варто вказувати?

Будьте готові в разі запиту банку надати документи та пояснення.

Крок 3: Правильно оформлюйте платежі родичам

Ситуація: Ви переказуєте гроші батькам, дітям, братам, сестрам.

Що робити:

✅ Зберігайте документи, що підтверджують родинний зв’язок — свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб

✅ Вказуйте в призначенні платежу: “Фінансова допомога батькам”, “Переказ коштів дочці на навчання”, “Допомога брату на лікування”

✅ Якщо суми великі — підготуйте пояснення: “Допомагаю батькам, оскільки вони на пенсії”, “Оплачую навчання дитини в університеті”

Крок 4: Уникайте ризикових фраз у призначенні платежу

Банки автоматично сканують призначення платежів і шукають підозрілі ключові слова.

Типові фрази, які банки “ловлять” на автоматі:

❌ “Крипта” / “BTC” / “USDT” / “криптовалюта”

❌ “Інвестиція” (без документів)

❌ “Фріланс” / “За консультацію” (якщо немає ФОП або декларування)

❌ Велика кількість платежів з позначкою “Повернення боргу” (зазвичай тут немає сплати податків)

Чому це ризиковано:

У таких платежах часто немає жодної сплати податків, і це викликає найбільші підозри у банку.

Що робити:

✅ Використовуйте нейтральні формулювання: “Оплата послуг”, “Розрахунок за договором”, “Фінансова допомога”

✅ Якщо це дійсно борг — підготуйте договір позики з датою, сумою та підписами

✅ Якщо це оплата за фріланс — оформіть ФОП або декларуйте дохід як фізособа

Крок 5: Документуйте великі операції

Якщо плануєте велику операцію:

• Продаж нерухомості
• Продаж автомобіля
• Отримання спадщини
• Інвестиційна угода
• Велика виплата від роботодавця

Що робити:

✅ Попередьте банк завчасно — деякі банки дозволяють повідомити про майбутню операцію через мобільний додаток або підтримку

✅ Підготуйте пакет документів: договір купівлі-продажу, свідоцтво про спадщину, інвестиційний договір, довідку від роботодавця

✅ Збережіть копії всіх документів у цифровому вигляді (PDF, фото) — так швидше надіслати банку в разі запиту

Крок 6: Розділяйте особисті та бізнес-операції

Помилка: Використовувати один рахунок і для особистих покупок, і для бізнесу, і для переказів друзям.

Рішення:

✅ Особистий рахунок — зарплата, покупки, комунальні, особисті витрати

✅ Бізнес-рахунок (ФОП) — надходження від клієнтів, оплата постачальникам, податки

✅ Окремий рахунок для “ризикових” операцій (якщо є) — крипто-операції, гемблінг, P2P-торгівля

Чим чіткіше розділені типи операцій між рахунками — тим менше питань від банку.

Що робити, якщо рахунок вже заблокували

Якщо банк заблокував ваш рахунок через підозрілі операції:

1. Не панікуйте

Блокування не означає автоматичної конфіскації коштів. Це лише тимчасовий захід до з’ясування обставин.

2. Зв’яжіться з банком

Дізнайтеся, які саме операції викликали питання та які документи потрібно надати.

3. Підготуйте пояснення та документи

Зберіть усі можливі підтвердження законності операцій: договори, рахунки, акти, виписки, декларації.

Лист-пояснення до банку стосовно походження коштів знайдете в нашому магазині документів!

4. Надішліть документи банку

Зазвичай це можна зробити через мобільний додаток, email або особистий візит до відділення.

5. Якщо банк відмовляє розблокувати

Зверніться за юридичною допомогою. Експерти юридичної компанії YANKIV мають досвід оскарження неправомірних блокувань рахунків та захисту прав клієнтів банків.

Ознайомтесь з відгуками про нас на сторінці!

Висновок: фінансовий моніторинг 2026 посилюється — готуйтеся заздалегідь

Тенденція очевидна: фінансовий моніторинг в Україні посилюватиметься найближчі роки. Це не привід для паніки, а привід для розумної підготовки.

Що робити вже зараз:

✅ Перегляньте свої звичні платежі — чи є серед них ризикові

✅ Підготуйте документи для підтвердження законності операцій

✅ Правильно вказуйте призначення платежів

✅ Розділяйте особисті, бізнес та “ризикові” операції між різними рахунками

✅ Слідкуйте за прийняттям закону №14327 та новими правилами

Команда ЮК YANKIV з 11 професіоналів готова допомогти з консультаціями щодо правильного оформлення фінансових операцій, підготовки документів для банків та захисту ваших інтересів у разі неправомірного блокування рахунків. Більше про нас тут!

Не чекайте, поки виникне проблема — готуйтеся до посиленого фінмоніторингу вже зараз!