ФОП 2 групи: кому дозволено надавати послуги та які існують обмеження щодо контрагентів?

Кому ФОП 2 групи може надавати послуги?

Однією з головних особливостей другої групи єдиного податку є наявність обмежень щодо кола осіб, яким підприємець має право надавати послуги. Саме через неправильне розуміння цих обмежень підприємці найчастіше допускають помилки, які в подальшому стають підставою для претензій з боку податкових органів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню. З наведеної норми випливає, що при наданні послуг ФОП другої групи може працювати лише з двома категоріями замовників: населенням та платниками єдиного податку.

На перший погляд така норма виглядає доволі простою, однак на практиці вона породжує значну кількість запитань. Найчастіше підприємців цікавить, кого саме законодавець має на увазі під терміном «населення» та чи можуть вони надавати послуги фізичним особам, які не є громадянами України або перебувають за межами держави.

Проблема полягає в тому, що Податковий кодекс України не містить визначення поняття «населення». У зв’язку з цим підприємці змушені звертатися до роз’яснень податкових органів. У Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) ДПС зазначено, що стаття 291 Податкового кодексу не використовує термін «населення» у спеціальному податковому значенні, а застосовує його у загальновживаному розумінні.

Згідно з позицією податкової служби, населенням є сукупність людей, які перебувають на території певної держави та знаходяться під її юрисдикцією. До цієї категорії можуть належати громадяни України, іноземці, особи без громадянства, а також особи, які мають декілька громадянств. Отже, для цілей застосування другої групи єдиного податку визначальним є не громадянство особи, а її належність до категорії населення у розумінні наведеного роз’яснення.

Саме тому ФОП другої групи може без будь-яких обмежень надавати послуги фізичним особам – громадянам України, іноземцям або особам без громадянства. Наприклад, дизайнер, фотограф, маркетолог, юрист, бухгалтер, репетитор або інший підприємець на другій групі може укладати договори та отримувати оплату від фізичних осіб незалежно від їх громадянства.

Водночас аналіз роз’яснень податкових органів свідчить про те, що поняття «населення» вони пов’язують саме з особами, які перебувають під юрисдикцією України. Саме тому на практиці виникає ризикований аспект щодо надання послуг фізичним особам, які перебувають за межами території України. Податкові органи традиційно займають доволі консервативну позицію та виходять з того, що діяльність ФОП другої групи повинна бути орієнтована на населення України та платників єдиного податку.

Саме з цієї причини підприємцям, які планують системно надавати послуги іноземним клієнтам або отримувати оплату з-за кордону, зазвичай рекомендують обирати третю групу єдиного податку, яка не містить аналогічних обмежень щодо кола замовників.

Другою категорією осіб, яким ФОП 2 групи може надавати послуги, є платники єдиного податку. При цьому закон не встановлює жодних обмежень залежно від того, чи є таким платником фізична особа-підприємець або юридична особа. Вирішальне значення має виключно факт перебування контрагента на спрощеній системі оподаткування.

Наприклад, ФОП 2 групи може надавати бухгалтерські послуги іншому ФОП на другій або третій групі єдиного податку, розробляти вебсайт для юридичної особи – платника єдиного податку, здійснювати рекламний супровід діяльності спрощенця або надавати консультаційні послуги будь-якому іншому суб’єкту господарювання, який має статус платника єдиного податку.

При цьому важливо розуміти, що для цілей застосування пункту 291.4 Податкового кодексу ключове значення має саме особа замовника послуг. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона зобов’язується надати послугу, а інша сторона – оплатити її. Саме тому під час оцінки правомірності перебування на другій групі податкові органи насамперед звертають увагу на те, хто є замовником послуг за договором та кому фактично надавався результат таких послуг.

Отже, при наданні послуг ФОП на другій групі повинен керуватися досить простим правилом: його замовником має бути або фізична особа, яка підпадає під поняття населення, або платник єдиного податку. Будь-які інші категорії контрагентів створюють ризик порушення умов перебування на другій групі спрощеної системи оподаткування, про що детальніше поговоримо у наступному розділі.

Кому ФОП 2 групи не може надавати послуги?

Після того як ми розібралися з дозволеними категоріями замовників, варто детально зупинитися на контрагентах, співпраця з якими для ФОП на другій групі є забороненою.

Підпункт 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України дозволяє підприємцям другої групи надавати послуги виключно населенню та платникам єдиного податку. Відповідно, усі інші особи не можуть бути замовниками послуг такого підприємця.

Зокрема, ФОП 2 групи не має права надавати послуги юридичним особам на загальній системі оподаткування, фізичним особам-підприємцям на загальній системі оподаткування, нерезидентам, іноземним компаніям, державним органам, бюджетним установам, комунальним підприємствам, неприбутковим організаціям, громадським об’єднанням, благодійним фондам, ОСББ, банкам та іншим особам, які не є платниками єдиного податку.

На практиці найбільш поширеним порушенням є співпраця саме з юридичними особами та ФОП на загальній системі оподаткування. Багато підприємців помилково вважають, що якщо вони надають послуги українському бізнесу та сплачують єдиний податок, жодних ризиків не виникає. Проте податкове законодавство виходить не з факту здійснення діяльності, а з того, кому саме така послуга надається.

Особливої актуальності це питання набуло останнім часом, оскільки податкові органи почали активно виявляти подібні порушення. Наразі ДПС масово направляє підприємцям інформаційні листи та запити щодо здійснення операцій із контрагентами, які перебувають на загальній системі оподаткування. Причина досить проста – контролюючий орган фактично володіє всією необхідною інформацією для виявлення таких операцій.

Юридичні особи та ФОП на загальній системі оподаткування регулярно подають до ДПС податкову звітність, у якій відображають виплати фізичним особам-підприємцям. Відповідно, податкова служба без особливих труднощів може встановити факт отримання ФОП 2 групи доходу від контрагента, який не є платником єдиного податку. Саме тому розраховувати на те, що така співпраця залишиться непоміченою контролюючими органами, сьогодні вже не варто.

Окремо слід звернути увагу на співпрацю з іноземними замовниками. Досить часто підприємці другої групи надають маркетингові, дизайнерські, IT, консультаційні або інші послуги іноземним компаніям та отримують оплату в іноземній валюті. Помилково вважається, що якщо банк зарахував валютну виручку на рахунок підприємця, то така діяльність автоматично відповідає вимогам законодавства. Насправді це не так.

Для цілей застосування другої групи визначальним є статус замовника послуг. Іноземна компанія або фізична особа-нерезидент не є платником єдиного податку України та не належить до категорії населення у тому розумінні, яке використовується податковими органами. Відповідно, системне надання послуг нерезидентам несумісне з перебуванням на другій групі єдиного податку.

Саме тому програмісти, веб-розробники, дизайнери, маркетологи, таргетологи, копірайтери, консультанти та інші спеціалісти, які працюють із закордонними клієнтами, зазвичай обирають третю групу єдиного податку. Для них друга група створює суттєві податкові ризики.

Важливо також розуміти, що зазначені обмеження поширюються не лише на послуги, а й на виконання робіт. Тривалий час серед підприємців існувала думка, що якщо в договорі зазначити виконання робіт замість надання послуг, то вимоги пункту 291.4 Податкового кодексу можна обійти. Однак таку позицію не підтримали ані податкові органи, ані суди.

У постанові Верховного Суду від 01.10.2019 року у справі №2040/6178/18 суд дійшов висновку, що для цілей застосування спрощеної системи оподаткування виконання робіт та надання послуг мають однаковий правовий режим. Тому підприємець другої групи не може уникнути встановлених обмежень лише шляхом зміни формулювань у договорі.

Наприклад, ФОП-програміст на другій групі не має права розробляти програмне забезпечення для ТОВ на загальній системі оподаткування. Бухгалтер не може вести облік або готувати звітність для ФОП-загальносистемника. Дизайнер не має права створювати брендбук чи логотип для іноземної компанії, а маркетолог – надавати рекламні послуги державній установі або комунальному підприємству. Незалежно від того, чи буде така діяльність названа послугою, роботою або проєктом, правова оцінка залишиться однаковою.

Разом із цим важливо враховувати одну особливість. Для цілей застосування другої групи вирішальне значення має особа замовника послуг, а не особа, яка фактично здійснює оплату. Оскільки договір про надання послуг складається із зобов’язання надати послугу та зобов’язання оплатити її, закон допускає ситуацію, коли оплату здійснює третя особа.

Наприклад, якщо замовником послуг за договором виступає фізична особа, саме вона підписує акти приймання-передачі послуг та є отримувачем результату таких послуг, то факт оплати вартості послуг юридичною особою на загальній системі оподаткування сам по собі не свідчить про порушення умов перебування на другій групі. У такому випадку ключовим є те, хто саме є замовником послуг за договором, а не джерело надходження коштів.

Отже, головним критерієм для ФОП другої групи залишається особа замовника. Якщо послуги або роботи надаються особі, яка не є платником єдиного податку та не належить до категорії населення, така діяльність створює ризик втрати права на застосування другої групи спрощеної системи оподаткування та інших негативних податкових наслідків.

Продаж товарів та ресторанний бізнес: коли обмеження не діють

Після ознайомлення з правилами надання послуг у багатьох підприємців складається враження, що друга група єдиного податку суттєво обмежує можливості ведення бізнесу. Проте це не зовсім так. Насправді найцікавішою особливістю другої групи є те, що більшість обмежень щодо контрагентів стосуються виключно надання послуг та виконання робіт.

Якщо ж підприємець займається виробництвом або продажем товарів, а також здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, коло його клієнтів фактично не обмежується.

Це випливає безпосередньо з підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України. З аналізу цієї норми вбачається, що законодавець окремо виділяє три види діяльності для другої групи:

• надання послуг;
• виробництво та/або продаж товарів;
• діяльність у сфері ресторанного господарства.

При цьому вимога щодо надання послуг виключно населенню та платникам єдиного податку стосується саме послуг. Щодо продажу товарів та ресторанного бізнесу таких обмежень Податковий кодекс не містить.

Саме тому ФОП другої групи, який займається торгівлею, має право реалізовувати товари будь-яким покупцям незалежно від їх статусу та системи оподаткування. Покупцем може бути звичайна фізична особа, ФОП на загальній системі оподаткування, велике підприємство – платник податку на прибуток, державна установа, комунальне підприємство, громадська організація або навіть іноземна компанія.

Наприклад, якщо підприємець має інтернет-магазин меблів, побутової техніки, одягу, канцелярських товарів або іншої продукції, він може продавати такі товари як населенню, так і великим компаніям на загальній системі оподаткування. У такому випадку не має значення, хто саме є покупцем товару, оскільки закон не встановлює жодних обмежень щодо контрагентів при здійсненні торговельної діяльності.

Саме ця особливість часто стає несподіванкою для підприємців. Наприклад, ФОП на другій групі не має права розробити вебсайт для ТОВ на загальній системі оподаткування, оскільки це буде надання послуг. Водночас цей самий підприємець може без жодних обмежень продати такому ТОВ комп’ютерну техніку, меблі, обладнання або будь-який інший товар.

Тому для другої групи ключове значення має не особа контрагента, а характер господарської операції. Якщо мова йде про продаж товару, то обмеження відсутні. Якщо ж фактично надається послуга або виконується робота, то необхідно враховувати вимоги пункту 291.4 Податкового кодексу України.

Окремої уваги заслуговує діяльність у сфері ресторанного господарства. Податковий кодекс прямо дозволяє підприємцям другої групи здійснювати таку діяльність без обмежень щодо категорії клієнтів.

На практиці це означає, що кафе, ресторани, бари, кав’ярні, пекарні та інші заклади ресторанного господарства можуть обслуговувати як фізичних осіб, так і будь-яких суб’єктів господарювання незалежно від їх системи оподаткування.

Більше того, податкові органи офіційно підтверджують право ФОП другої групи приймати замовлення від юридичних осіб та ФОП на загальній системі оподаткування на проведення банкетів, корпоративних заходів, святкових подій та інших спеціальних замовлень.

Позиція ДПС полягає в тому, що під час виконання таких замовлень заклад ресторанного господарства здійснює продаж та організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів. Саме тому обслуговування банкетів, фуршетів, корпоративів та інших подібних заходів не розглядається як порушення вимог другої групи навіть тоді, коли замовником виступає юридична особа на загальній системі оподаткування.

Наприклад, ресторан або кейтерингова компанія, що працює через ФОП на другій групі, може укласти договір з великим підприємством на проведення новорічного корпоративу, організацію конференції або святкового банкету для працівників. Незважаючи на те, що замовником виступає юридична особа на загальній системі оподаткування, така діяльність повністю відповідає вимогам Податкового кодексу.

Отже, головне правило для підприємця другої групи можна сформулювати досить просто: обмеження стосуються не всіх видів діяльності, а лише надання послуг та виконання робіт. Якщо ж ФОП займається продажем товарів або діяльністю у сфері ресторанного господарства, він може співпрацювати практично з будь-якими контрагентами без ризику порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Що загрожує за порушення правил співпраці?

Багато підприємців вважають, що якщо ФОП 2групи випадково надав послуги забороненому контрагенту, то максимальним наслідком буде донарахування податку на суму отриманого доходу. Насправді наслідки значно серйозніші. Податковий кодекс передбачає цілий механізм реагування на такі порушення, який може завершитися не лише сплатою додаткового податку, а й втратою права на спрощену систему оподаткування.

Особливо актуальним це питання стало останніми роками, коли податкові органи почали активно аналізувати інформацію про виплати, здійснені фізичним особам-підприємцям. Оскільки юридичні особи та ФОП на загальній системі оподаткування відображають виплати підприємцям у своїй податковій звітності, ДПС фактично має можливість автоматично виявляти випадки співпраці ФОП другої групи із забороненими категоріями замовників.

У результаті багато підприємців уже отримують від податкових органів листи та запити щодо надання пояснень стосовно співпраці з юридичними особами або ФОП на загальній системі оподаткування. Тому сподіватися на те, що податкова не дізнається про такі операції, сьогодні вже не варто.

Крок 1. Сплата єдиного податку за ставкою 15%

Першим наслідком порушення є застосування підвищеної ставки єдиного податку у розмірі 15% до доходу, отриманого від забороненої діяльності.

Наприклад, якщо ФОП 2 групи отримав 300 000 гривень за надання маркетингових послуг юридичній особі на загальній системі оподаткування, такий дохід вже не може оподатковуватися за звичайними правилами другої групи. Підприємець зобов’язаний задекларувати його окремо та сплатити з нього єдиний податок за ставкою 15%.

Важливо розуміти, що мова йде саме про дохід від порушення, а не про весь дохід підприємця за відповідний період.

Крок 2. Обов’язковий перехід на загальну систему оподаткування

Сплата 15% податку не вирішує проблему та не дозволяє продовжити роботу на другій групі.

Податковий кодекс прямо передбачає, що після здійснення забороненої операції підприємець повинен відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування. Для цього необхідно подати відповідну заяву до контролюючого органу.

Перехід на загальну систему оподаткування здійснюється з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому було допущено порушення.

Іншими словами, навіть одна операція з юридичною особою на загальній системі або іноземним замовником може призвести до втрати права перебувати на другій групі.

Крок 3. Оподаткування майбутніх доходів за правилами загальної системи

Після переходу на загальну систему підприємець більше не може користуватися перевагами спрощеного оподаткування.

Надалі його діяльність оподатковуватиметься за загальними правилами. Чистий дохід (тобто різниця між отриманими доходами та документально підтвердженими витратами) буде обкладатися податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 5%.

Важливо звернути увагу на один нюанс. Зазначені податки не донараховуються на операцію, яка стала причиною порушення. Вони застосовуються до доходів, які підприємець отримуватиме вже після переходу на загальну систему оподаткування.

Саме тому порушення може мати довгострокові фінансові наслідки для бізнесу, особливо якщо підприємець не планував працювати на загальній системі.

Крок 4. Примусове анулювання реєстрації платника єдиного податку

Найгірший сценарій виникає тоді, коли підприємець не виконує зазначені вище вимоги добровільно та продовжує працювати на спрощеній системі після допущеного порушення.

У такому випадку під час податкової перевірки контролюючий орган може самостійно прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку та переведення підприємця на загальну систему оподаткування.

Окрім цього, можливими є додаткові фінансові санкції. Зокрема, за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності можуть застосовуватися штрафи, а за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань – штрафні санкції та пеня відповідно до вимог Податкового кодексу України.

На практиці найбільшою проблемою є те, що багато підприємців дізнаються про порушення через декілька років після здійснення відповідної операції. Найчастіше це відбувається після отримання запиту від ДПС або під час документальної перевірки.

Якщо підприємець виявив, що вже надавав послуги юридичним особам на загальній системі оподаткування, ФОП-загальносистемникам або нерезидентам, не варто чекати на перевірку. Своєчасний аналіз документів та оцінка податкових ризиків дозволяють правильно визначити подальший порядок дій та мінімізувати можливі негативні наслідки.

Отже, співпраця із забороненим контрагентом для ФОП другої групи може призвести не лише до сплати 15% податку з відповідного доходу, але й до обов’язкового переходу на загальну систему оподаткування та втрати права користуватися перевагами спрощеної системи. Саме тому перевірка статусу контрагента перед укладенням договору повинна стати обов’язковою практикою для кожного підприємця.

Висновки

Друга група єдиного податку є зручним режимом оподаткування для малого бізнесу, однак її застосування пов’язане з важливими обмеженнями щодо кола замовників послуг. ФОП на другій групі має право надавати послуги виключно населенню та платникам єдиного податку. Надання послуг юридичним особам або ФОП на загальній системі оподаткування, нерезидентам, бюджетним установам та іншим забороненим категоріям контрагентів може призвести до втрати права на спрощену систему оподаткування.

Водночас ці обмеження не поширюються на продаж товарів та діяльність у сфері ресторанного господарства. Саме тому підприємці другої групи можуть без обмежень продавати товари юридичним особам на загальній системі оподаткування, державним установам, іноземним компаніям та іншим покупцям незалежно від їх статусу.

Особливої актуальності це питання набуло останнім часом, оскільки ДПС активно аналізує інформацію про виплати фізичним особам-підприємцям та виявляє випадки співпраці ФОП другої групи із забороненими контрагентами. Як наслідок, підприємці все частіше отримують запити та повідомлення від податкових органів щодо таких операцій.

Варто пам’ятати, що наслідки порушення не обмежуються лише сплатою додаткового податку. Отримання доходу від забороненої діяльності може призвести до застосування ставки єдиного податку 15%, обов’язкового переходу на загальну систему оподаткування та додаткових фінансових санкцій у разі виявлення порушення під час перевірки.

Саме тому перед укладенням договору доцільно перевіряти систему оподаткування контрагента та правильно визначати характер господарської операції — продаж товару чи надання послуги. Така перевірка займає лише декілька хвилин, проте може вберегти підприємця від значних податкових донарахувань та спорів з контролюючими органами.

Якщо ж ваша діяльність передбачає постійну співпрацю з юридичними особами на загальній системі оподаткування або іноземними клієнтами, варто розглянути можливість переходу на третю групу єдиного податку. У більшості випадків це дозволить працювати без зайвих податкових ризиків та обмежень щодо кола замовників. Юристи команди Богдана Янківа допоможуть зареєструвати відповідний ФОП або здійснити перехід з однієї групи на іншу!