КІК-звітність за 2025 рік: хто подає, строки та відповідальність

Маєте компанію за кордоном — естонське еРезидентство, LLC у США або будь-яку іншу іноземну юридичну особу? Тоді КІК-звітність — це ваш обов’язок як податкового резидента України. Строк подачі річного звіту за 2025 рік — до 1 травня 2026 року. І хоча зараз діє воєнна пільга щодо штрафів, відкладати подачу — стратегія, яка може дорого коштувати.

У цій статті розбираємо, хто саме зобов’язаний подавати КІК-звітність, які документи потрібні, і яка відповідальність чекає тих, хто ігнорує ці вимоги.

Що таке КІК і кого це стосується

КІК — контрольована іноземна компанія. Якщо простими словами: будь-яка юридична особа, яку ви як резидент України створили за межами країни. LLC в Америці, товариство в Естонії, компанія у Польщі чи Великобританії — не важливо, де саме. Ключове — це має бути саме юридична особа або корпоративне утворення (партнерства, трасти, фонди також підпадають під визначення КІК).

Тут є важливий нюанс, який часто плутають. Якщо за кордоном ви зареєстровані як фізична особа-підприємець — аналог українського ФОП — до КІК це не має жодного стосунку. Ви просто звітуєте про іноземний дохід, а не про контрольовану іноземну компанію. Але якщо зареєстрували повноцінну юридичну особу — навіть невелику — це вже КІК.

Причому дохід компанії не впливає на сам статус. Навіть пуста компанія з нульовим оборотом залишається контрольованою іноземною компанією. Дохід визначає лише те, чи потрібно платити податки. А ось подавати звітність потрібно за будь-яких обставин.

Хто є контролером КІК

Контролер — це та особа, на яку лягає весь тягар обов’язків: повідомлення, звітність, при потребі — сплата податків. Визначити, чи ви контролер, можна за кількома чіткими критеріями.

Якщо ви володієте часткою понад 50% в іноземній компанії, питань не виникає — ви однозначно контролер КІК. При 100% власності це очевидно.

Ситуація складніша з меншими частками. Якщо ваша частка більше 10%, а інші співзасновники — також податкові резиденти України, які сумарно тримають понад 50%, ви теж є контролером. А от якщо ваша частка, скажімо, 45%, але решта власників — нерезиденти України — обов’язку подавати КІК-звітність у вас немає.

Є ще один менш очевидний сценарій — фактичний контроль. Навіть без частки у власності, якщо ви реально керуєте діяльністю компанії, підписуєте документи, маєте довіреність — вас можуть визнати контролером КІК.

Кілька ситуацій, які регулярно породжують запитання. Якщо українське ТОВ є засновником іноземної компанії — контролером КІК виступає саме це ТОВ, а не ви як фізична особа. І ще: статус подружжя не має значення. Якщо чоловік чи дружина записані як власник КІК — у другого з подружжя обов’язків щодо цього КІК не виникає. Контролер — лише та особа, яка фігурує в реєстраційних документах.

Які звіти потрібно подавати і в які строки

Обов’язки контролера КІК — це, по суті, два блоки: одноразове повідомлення і щорічна звітність.

Повідомлення про КІК

При створенні іноземної компанії протягом 60 днів потрібно подати повідомлення до податкової. Обов’язок стосується компаній, створених починаючи з 2022 року. Відкрили компанію раніше? Повідомлення подавати не потрібно.

Процедура проста: форма в кабінеті платника податків, де ви вказуєте назву, адресу і податковий номер іноземної юрособи. Прикладати реєстраційні документи, статут чи витяги не потрібно — лише саме повідомлення.

Те саме — при закритті компанії, продажу частки або ліквідації: подаєте повідомлення без додаткових документів і знімаєте з себе подальші обов’язки.

Корисний момент: за несвоєчасне подання повідомлення відповідальності не передбачено. Штраф існує лише за неподання взагалі — тобто коли при перевірці виявлять, що повідомлення не було подано.

Річний звіт КІК

Щороку контролер подає звіт про діяльність іноземної компанії за попередній рік. Для фізичних осіб строк — з 1 січня до 1 травня. Для юридичних осіб — з 1 січня по 28 лютого.

Фізичні особи, крім самого звіту КІК, паралельно подають декларацію про майновий стан і доходи з відповідним додатком про КІК. До звіту необхідно долучити фінансову звітність іноземної компанії — і тут радісна новина: перекладати, апостилювати чи нотаріально засвідчувати її не потрібно. Яка є — таку й подаєте.

Суми у звіті відображаються у гривні за середньозваженим курсом НБУ. Якщо валюта компанії не представлена в цьому курсі — використовується курс станом на 31 грудня звітного року.

Скорочений звіт: якщо не встигаєте до дедлайну

Буває, що фінансова звітність компанії просто не готова вчасно — наприклад, якщо звітний рік компанії не збігається з календарним. На цей випадок є механізм скороченого звіту КІК. Його подаєте до 1 травня без фінансових документів — просто зазначаєте інформацію про компанію та підтверджуєте зобов’язання подати повний звіт до 31 грудня поточного року.

Декларація про майновий стан у такому разі не подається одночасно зі скороченим звітом, а переноситься на наступний звітний рік.

І ще одна деталь, яку варто знати: навіть якщо КІК закрито посеред року, обов’язок прозвітувати за той період, коли ви були власником, зберігається. Закрили компанію 13 січня? Значить, за ці 13 днів доведеться подати останній звіт.

Відео на тему: ⚠️ 70 ознак, що Вас перевірить банк!

Оподаткування КІК: коли потрібно платити

Для більшості власників КІК є суттєва хороша новина: якщо дохід іноземної компанії менше 2 мільйонів євро на рік — податки за діяльність КІК в Україні платити не потрібно. Звітність подаєте, але без жодних податкових зобов’язань.

Якщо дохід перевищує цю позначку і компанія має нерозподілений прибуток — потрібно сплатити ПДФО 18% та військовий збір 5%. При цьому до звіту КІК додається ще й аудиторський висновок.

Окремо пам’ятайте про інші ситуації, пов’язані з іноземними доходами. Виплачуєте собі дивіденди з КІК — це 9% ПДФО та 5% військового збору. Отримуєте зарплату як найманий працівник в іноземній компанії — 18% ПДФО та 5% військового збору. Всі ці доходи відображаються у вашій декларації про майновий стан і доходи.

Як працює уникнення подвійного оподаткування

Україна має договори про уникнення подвійного оподаткування з понад 70 країнами — практично з усіма європейськими державами. Механізм працює так: якщо ви вже сплатили податок на дохід у країні перебування і цей податок зараховується за міжнародним договором — в Україні ПДФО повторно платити не потрібно (або сплачуєте лише різницю, якщо ставка за кордоном була нижчою).

Але є принципово важливе застереження: військовий збір не підпадає під жодні міжнародні конвенції. Його потрібно сплачувати в будь-якому разі, незалежно від того, скільки податків ви заплатили за кордоном. Ставка військового збору 5% — відносно нещодавня зміна. До підвищення ставка становила 1,5%, і після завершення воєнного стану вона має повернутися до попереднього рівня.

Штрафи за порушення КІК-звітності

Відповідальність за недотримання вимог — одна з найсерйозніших у податковому законодавстві. Розміри штрафів прив’язані до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень. І щороку цей показник зростає — а разом з ним збільшуються й потенційні санкції.

За неподання повідомлення про відкриття або закриття КІК — 300 прожиткових мінімумів, тобто 998 400 грн. За неподання річного звіту — 100 прожиткових мінімумів (332 800 грн). За несвоєчасне подання звіту нараховується один прожитковий мінімум за кожен календарний день прострочення, але не більше 998 400 грн загалом. За неправильні або неповні дані у звіті — 3% від суми доходу іноземної компанії або 25% від скоригованого прибутку, але не більше 3 328 000 грн.

Цифри справді відчутні. Але є контекст, який суттєво змінює картину.

Воєнна пільга: штрафи не застосовуються — але є часові рамки

На час воєнного стану штрафні санкції за порушення КІК-звітності не застосовуються. Ця пільга діятиме ще протягом шести місяців після його закінчення. Важлива умова: за ці шість місяців необхідно подати всі повідомлення та звіти за попередні роки.

Побоювання «а раптом оштрафують заднім числом?» — безпідставні. Закони не мають зворотної дії в часі. Якщо ви подаєте звіти зараз, навіть із запізненням, притягнути до відповідальності за період дії пільги в майбутньому не можуть.

Але стратегія «подам усе після війни» має практичний ризик: чим більше років накопичується без звітності, тим складніше, довше і дорожче все це впорядкувати одночасно. Якщо розгрібати три-чотири роки звітів за кілька місяців — це серйозне навантаження і для вас, і для ваших юристів.

Податкове резидентство: ключове питання для КІК

Обов’язок подавати КІК-звітність поширюється виключно на податкових резидентів України. Не є резидентом — зобов’язань щодо КІК у вас немає. Саме тому визначення вашого податкового статусу стає відправною точкою.

Податковий кодекс визначає резидентство за кількома критеріями, і застосовуються вони послідовно. Спочатку — місце проживання (постійним вважається проживання не менше одного року). Далі — центр життєвих інтересів: де ваша сім’я, бізнес, основні зв’язки. Потім — перебування в Україні понад 183 дні протягом року. І останній, «запасний» критерій — громадянство.

Поширена помилка — думати, що виїзд з України на понад 183 дні автоматично робить вас нерезидентом. Це не так. Якщо громадянство залишається українським, якщо в Україні зареєстрований ФОП, якщо тут живе сім’я — ви з високою ймовірністю залишаєтесь податковим резидентом. Більше того, наявність ФОП в Україні — це самостійна ознака резидентства, незалежно від того, де ви фактично перебуваєте.

Формальної процедури «виходу» з українського резидентства в законодавстві не існує. Немає спеціальної форми, немає довідки від податкової, немає алгоритму дій. Податкова у своїх консультаціях зазначає, що фізична особа самостійно визначає своє резидентство за критеріями Податкового кодексу. Отримати офіційне підтвердження статусу нерезидента реально фактично лише через суд — і то, як правило, коли вже є конкретне порушення ваших прав (наприклад, донарахування податків).

А довідка про податкове резидентство іншої країни? Вона не «вимикає» українське резидентство. Може бути корисною для зарахування податків за конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, але не більше.

Висновок

КІК-звітність — це не опціональна формальність, а повноцінний податковий обов’язок для кожного резидента України з іноземною компанією. Строк подачі річного звіту за 2025 рік — до 1 травня 2026 року.

Воєнна пільга дає відносний комфорт: штрафи не застосовуються, і навіть після війни буде ще шість місяців на впорядкування. Але чим довше ви відкладаєте — тим більше звітів накопичується, і тим дорожчим та складнішим стає процес. Враховуючи, що потенційні штрафи сягають майже мільйона гривень за одне лише неподане повідомлення — краще не перетворювати пільговий період на проблему.

Юристи YANKIV готують та подають КІК-звітність під ключ. Маєте іноземну компанію і хочете впорядкувати звітність — зверніться зараз, щоб розібратися з вашою ситуацією та подати все вчасно.

Поширені запитання (FAQ)