Контрольовані іноземні компанії (КІК): все, що потрібно знати контролеру у 2025 році

У сучасному глобалізованому світі українські підприємці та інвестори все частіше розглядають можливість ведення бізнесу за кордоном. У зв’язку з цим, поняття контрольованої іноземної компанії (КІК) набуває особливої актуальності.

Розуміння правил КІК 2025, визначення статусу контролера КІК та виконання пов’язаних з цим обов’язків є критично важливим для уникнення проблем з податковими органами України.

Податкові органи України вже активно отримують інформацію про іноземні активи українських резидентів за стандартом CRS (Common Reporting Standard). Перший обмін у 2024 році охопив близько 50 юрисдикцій, а з рештою країн-партнерів обмін заплановано на вересень 2025 року. 

В цьому матеріалі детально поговоримо про те, що таке контрольовані іноземні компанії, хто підпадає під визначення контролера КІК в Україні, які зобов’язання покладаються на таких осіб згідно з податковим законодавством, та як правильно організувати звітність та оподаткування КІК в Україні у 2025 році.

Що таке контрольована іноземна компанія (КІК)?

Відповідно до статті 39-2 Податкового кодексу України (ПКУ), контрольована іноземна компанія (КІК) – це будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що перебуває під контролем фізичної особи-резидента України або юридичної особи-резидента України. Важливо розуміти, що правила КІК спрямовані на запобігання ухиленню від оподаткування шляхом виведення прибутків за кордон.

Юридичний статус КІК: ключові аспекти

Основна ознака КІК – це її статус як іноземної юридичної особи. Це означає, що компанія повинна бути створена та діяти відповідно до законодавства іншої країни. Якщо ваш бізнес за кордоном зареєстрований в організаційно-правовій формі, яка не передбачає створення юридичної особи (наприклад, деякі форми партнерств або трастів), він може не підпадати під визначення КІК у класичному розумінні.

Коли іноземне утворення без статусу юридичної особи прирівнюється до КІК?

Незважаючи на загальне правило про юридичний статус, стаття 39-2 ПКУ містить положення, згідно з якими до контрольованої іноземної компанії може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи. Це стосується, зокрема, трастів, фондів, партнерств та інших подібних структур, якщо вони відповідають критеріям контролю з боку резидента України.

Важливо розуміти, що визначення КІК як утворення без статусу юридичної особи надається безпосередньо підпунктом 39-2.1.1 ПКУ, а підпункт 39-2.1.5 ПКУ уточнює механізми володіння через такі структури. При цьому, підпункт 39-2.1.1 ПКУ прямо пов’язує з КІК іноземні утворення без статусу юридичної особи, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480. Хоча ця постанова має також значення для цілей трансфертного ціноутворення, вона відіграє важливу роль і для ідентифікації КІК.

Хто визнається контролером КІК в Україні у 2025 році?

Контролером КІК визнається фізична або юридична особа – резидент України, яка здійснює контроль над іноземною компанією. Законодавство про КІК, а саме пункт 39-2.1.2 статті 39-2 ПКУ, встановлює чіткі критерії, за якими особа визнається контролером.

Критерії визначення контролера КІК згідно зі статтею 39-2 ПКУ

Існує кілька підстав, за якими український резидент може бути визнаний контролером КІК:

Володіння часткою понад 50%

Якщо резидент України (фізична або юридична особа) самостійно володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі понад 50 відсотків, він автоматично визнається контролером КІК.

Володіння часткою більше 10% за умови сукупного володіння резидентами України

Резидент України також визнається контролером, якщо він володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України сукупно володіють частками в цій іноземній юридичній особі у розмірі 50 і більше відсотків.

Важливо! Для звітних періодів 2022-2023 років цей поріг становив 25%. У 2025 році застосовується вже новий поріг – 10%.

Здійснення фактичного контролю

Навіть за відсутності формального володіння значною часткою, особа може бути визнана контролером КІК, якщо вона окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Поняття “фактичний контроль” є досить широким і може включати:

• Можливість давати обов’язкові вказівки органам управління компанії
• Право укладати договори від імені іноземної компанії
• Доступ до банківських рахунків та управління ними
• Зазначення особи в якості засновника юридичної особи під час відкриття рахунків
• Інші форми впливу на діяльність компанії

Варто зазначити, що для визначення фактичного контролю податкові органи можуть аналізувати широкий спектр документів та даних, включаючи корпоративні договори, банківські виписки, протоколи зборів учасників та інші документи, що підтверджують реальний вплив на прийняття рішень в іноземній компанії.

Фізичні та юридичні особи як контролери КІК

Важливо підкреслити, що статус контролера КІК може мати як фізична особа – резидент України, так і юридична особа – резидент України. Це означає, що українські компанії, які мають дочірні структури за кордоном, також підпадають під дію правил КІК.

Визначення статусу контролера КІК має вирішальне значення для подальшого виконання податкових зобов’язань. Якщо ви маєте сумніви щодо свого статусу, рекомендується звернутися до податкового консультанта або адвоката.

Основні обов’язки контролера КІК у 2025 році

Визнання особи контролером КІК накладає на неї низку важливих зобов’язань перед українською податковою службою. Невиконання цих обов’язків може призвести до значних штрафних санкцій.

1. Подання повідомлення про КІК: терміни та процедура

Одним з перших та ключових обов’язків контролера КІК згідно ПКУ є подання повідомлення про КІК. Контролер зобов’язаний подати таке повідомлення до контролюючого органу протягом 60 днів з моменту:

• Набуття або початку здійснення фактичного контролю над іноземною компанією
• Відчуження частки в іноземній компанії або припинення здійснення фактичного контролю
• Заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи
• Відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи

Повідомлення подається електронним способом через офіційний портал ДПС України.

2. Щорічна звітність по КІК: строки подання у 2025 році

Другим важливим обов’язком є щорічне подання звіту про контрольовані іноземні компанії (Звіт КІК). Цей звіт подається одночасно з:

• Річною декларацією про майновий стан і доходи (для фізичних осіб-контролерів) – до 1 травня 2025 року
• Річною декларацією з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб-контролерів) – до 1 березня 2025 року

У 2025 році всі контролери зобов’язані звітувати за 2024 рік. Також, якщо звіти за 2022-2023 роки не були подані раніше, їх подання є умовою для незастосування штрафних санкцій після закінчення пільгового періоду. Згідно з п. 72 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ, штрафні санкції за порушення щодо КІК, вчинені з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану, не застосовуються за умови виконання контролюючою особою своїх обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Структура та зміст Звіту про КІК

Звіт про КІК – це комплексний документ, який складається з основної форми та додатків. У ньому контролер надає інформацію про:

• Контрольовану іноземну компанію (найменування, країна реєстрації, адреса)
• Свою частку в КІК та характер контролю
• Фінансові показники КІК за звітний період
• Розрахунок скоригованого прибутку (якщо відсутні підстави для звільнення)
• Операції з пов’язаними особами
• Кількість працівників КІК
• Дивіденди, отримані від українських компаній або виплачені контролеру

До Звіту про КІК обов’язково додається копія фінансової звітності компанії за відповідний період. Для великих компаній також потрібно додати аудиторський висновок.

Якщо фінансова звітність КІК буде готова після крайнього терміну подання податкової декларації в Україні, копії такої звітності можна подати разом із декларацією за наступний податковий період.

3. Сплата податків з прибутку КІК: умови та ставки на 2025 рік

Третій основний обов’язок – це сплата податків з прибутку КІК, якщо для цього є підстави. Об’єктом оподаткування для контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці володіння або контролю.

Ставки податку для фізичних осіб-контролерів:

• 18% податку на доходи фізичних осіб + 1,5% військового збору (загальна ставка)
• 9% податку на доходи фізичних осіб + 1,5% військового збору (застосовується, якщо прибуток КІК розподіляється у вигляді дивідендів та фактично виплачується контролюючій особі до моменту подання звіту про КІК, і ця частина прибутку включається до декларації про майновий стан і доходи, згідно з пп. 170.13.2 ПКУ)

Ставка податку для юридичних осіб-контролерів:

• 18% податку на прибуток підприємств

Важливо пам’ятати, що вчасна та правильна сплата податків з прибутку КІК є законодавчою вимогою, недотримання якої може призвести до нарахування штрафних санкцій та пені. Для уникнення помилок при розрахунку податкових зобов’язань рекомендується консультуватися з податковими експертами, особливо у випадках, коли йдеться про складні структури володіння або різні джерела доходів КІК.

Відео на тему: Призначення платежу набуває великого значення!

 

Розрахунок скоригованого прибутку КІК

Скоригований прибуток КІК розраховується на основі фінансової звітності компанії, але з певними коригуваннями відповідно до українського податкового законодавства. Важливо, що прибуток розраховується для кожної КІК окремо, навіть якщо контролер володіє кількома компаніями.

При розрахунку скоригованого прибутку враховуються:

• Дохід (виручка) від реалізації товарів, робіт, послуг
• Прибуток від операційної діяльності
• Пасивні доходи (відсотки, дивіденди, роялті)
• Витрати, пов’язані з діяльністю КІК
• Особливості операцій з пов’язаними особами
• Витрати КІК на нарахування процентів за борговими зобов’язаннями
• Доходи і витрати КІК за операціями з нерезидентами

Фінансова звітність КІК повинна бути підготовлена за міжнародними стандартами або за стандартами країни реєстрації компанії. Згідно з роз’ясненнями ДПС, якщо звітність складена англійською мовою, переклад не вимагається (хоча прямої норми в ПКУ щодо цього немає). Для фінансової звітності, складеної іншими мовами, потрібно надати переклад на українську мову, засвідчений належним чином згідно з вимогами пп. 39-2.5.2 ПКУ.

Звільнення від оподаткування прибутку КІК у 2025 році

Не завжди контролерам доводиться сплачувати податки з прибутку КІК. Податковий кодекс України передбачає певні умови, за яких прибуток КІК може бути звільнений від оподаткування в Україні.

1. Умови звільнення за наявності міжнародного договору

Прибуток КІК звільняється від оподаткування, якщо виконуються такі умови:

• Між Україною та країною реєстрації КІК існує чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією;
• І додатково виконується одна з таких умов:
  • КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не менше 13% (тобто не менше ніж на 5 процентних пунктів нижче ставки в Україні)
  • Частка пасивних доходів КІК не перевищує 50% її загального доходу з усіх джерел

2. Додаткові підстави для звільнення

Незалежно від наявності міжнародного договору, прибуток КІК не оподатковується, якщо виконується одна з таких умов:

• Загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує 2 мільйони євро на кінець звітного періоду
• КІК є публічною компанією, акції якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі
• КІК є благодійною організацією, яка не розподіляє доходи на користь засновників

Важливо розуміти, що навіть при звільненні від оподаткування контролери зобов’язані подавати Звіт про КІК. Але в цьому випадку немає потреби розраховувати скоригований прибуток, достатньо зазначити підставу для звільнення.

Контролююча особа також має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку КІК, подавши відповідну заяву у довільній формі одночасно з поданням звіту про КІК.

Штрафні санкції за порушення правил КІК у 2025 році

Недотримання вимог законодавства щодо КІК може призвести до значних штрафів. За основу розрахунку береться прожитковий мінімум для працездатних осіб (ПМПО), який на 1 січня 2025 року становить 3028 грн.

1. За неподання або несвоєчасне подання Повідомлення про КІК:

• 300 розмірів прожиткового мінімуму за кожний факт (приблизно 908 400 грн у 2025 році), згідно з абзацом четвертим п. 120.7 ст. 120 ПКУ

2. За неподання Звіту про КІК:

• 100 розмірів прожиткового мінімуму за кожний звіт (приблизно 302 800 грн у 2025 році), згідно з абзацом першим п. 120.7 ст. 120 ПКУ

3. За несвоєчасне подання Звіту про КІК:

• 1 розмір прожиткового мінімуму за кожен день прострочення, але не більше 50 ПМПО (3028 грн за день, але не більше 151 400 грн), згідно з абзацом другим п. 120.7 ст. 120 ПКУ

4. За невідображення у Звіті про КІК інформації про КІК та/або обов’язкових відомостей:

• 3% від суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК за відповідний рік (більша величина), але не більше 1000 розмірів ПМПО (до 3 028 000 грн), згідно з абзацом третім п. 120.7 ст. 120 ПКУ

5. За неподання Звіту про КІК протягом 30 календарних днів після граничного строку сплати штрафів:

• 5 розмірів ПМПО за кожен день неподання, але не більше 300 ПМПО (15 140 грн за день, але не більше 908 400 грн)

Важливо! Відповідно до п. 72 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ, на період воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 ПКУ, вчинені з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 39-2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану. Але це не звільняє від обов’язку подавати звітність та сплачувати податки.

Практичні рекомендації для власників КІК у 2025 році

Якщо ви є контролером КІК або плануєте стати ним, ось кілька рекомендацій, що допоможуть вам правильно виконувати податкові зобов’язання:

Перевірте свій статус контролера КІК

Проаналізуйте всі іноземні компанії, з якими ви пов’язані, та визначте, чи відповідають вони критеріям КІК. Врахуйте не лише формальне володіння часткою, а й можливість здійснення фактичного контролю.

Підготуйте необхідну документацію

Зберіть усі установчі документи, фінансову звітність, договори та інші документи, що підтверджують операції КІК. Особливу увагу приділіть документам, які можуть знадобитися для звітності та розрахунку податків.

Оцініть можливість звільнення від оподаткування

Проаналізуйте, чи підпадає ваша КІК під критерії звільнення від оподаткування, та підготуйте відповідні докази. Якщо ви маєте право на звільнення, це може значно спростити ваші податкові зобов’язання.

Ведіть облік операцій КІК у режимі реального часу

Це допоможе уникнути помилок при складанні звітності та розрахунку податків. Своєчасно фіксуйте всі первинні документи, договори, рахунки без зволікань.

Проконсультуйтеся з податковим експертом

Правила КІК досить складні, тому професійна консультація допоможе уникнути помилок та мінімізувати податкові ризики. Фахівець допоможе визначити, чи є ви контролером КІК, роз’яснить ваші обов’язки та допоможе з підготовкою необхідних документів.

Висновок: будьте на крок попереду в управлінні своїми КІК

Правила контрольованих іноземних компаній стали невід’ємною частиною податкового законодавства України. Розуміння цих правил та дотримання пов’язаних з ними обов’язків є критично важливим для власників іноземного бізнесу.

У 2025 році контроль за виконанням вимог КІК посилюється, особливо враховуючи міжнародний обмін податковою інформацією за стандартом CRS. Перший обмін інформацією у 2024 році вже охопив близько 50 юрисдикцій, а у вересні 2025 року планується розширення обміну ще на 68 країн-партнерів.

Своєчасне звітування за та подання звітів за попередні періоди, якщо вони не були подані раніше, є важливим кроком для уникнення потенційних штрафів після закінчення пільгового періоду. Належне декларування та розрахунок податкових зобов’язань забезпечать прозорість вашого бізнесу і дозволять скористатися законними можливостями для звільнення від оподаткування, якщо ваша ситуація відповідає встановленим критеріям.

Захистіть свій бізнес, дотримуючись податкового законодавства, і використовуйте законні можливості для оптимізації податкового навантаження.

Залишилися запитання щодо контрольованих іноземних компаній? Наші експерти готові допомогти вам розібратися з правилами КІК та правильно підготувати необхідну звітність. Записатись на консультацію →

Часті запитання про КІК (FAQ)