Криптоеквайринг для ФОП: чому єдиному податку це загрожує втратою спрощенки

Про що йшлося у зверненні до ДПС

Перш ніж перейти до висновків податкової, варто зрозуміти конкретну ситуацію, яку розглядав орган. Йдеться не про абстрактну ідею, а про реальну бізнес-модель роздрібного продавця.

Платник податків — фізична особа-підприємець на другій групі спрощеної системи. Основний напрям діяльності — роздрібна торгівля за КВЕД 47.91 (продаж через мережу Інтернет або поштовим замовленням). Підприємець планував підключити сервіс криптоеквайрингу Whitepay і працювати за такою схемою:

• покупець сплачує за товар у криптовалюті через платіжний шлюз Whitepay;
• Whitepay конвертує отриману криптовалюту в гривні;
• на рахунок підприємця в українському банку надходять кошти вже у гривні;
• дохід відображається у книзі обліку доходів у гривні за датою надходження коштів від Whitepay.

Логіка підприємця зрозуміла: сам він криптовалюту не отримує, не зберігає і не проводить із нею жодних операцій — на рахунок приходить виключно гривня, яка перераховується за офіційним курсом НБУ на дату отримання доходу (п. 292.5 ПКУ). Саме тому в зверненні він і просив підтвердити, що така модель не порушує правил спрощеної системи.

Які три питання поставив підприємець

Звернення містило конкретні запити, і відповіді саме на них формують практичну цінність консультації. Підприємець хотів зняти невизначеність до того, як підключати сервіс.

1. Чи вважається порушенням п. 291.6 ст. 291 ПКУ отримання коштів за товари в грошовій формі через криптоеквайрингового посередника Whitepay, якщо сам підприємець криптовалютою не оперує?
2. Чи може така схема стати підставою для переведення на загальну систему оподаткування за п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ?
3. Які первинні документи потрібно зберігати для підтвердження правомірності відображення доходів у книзі обліку?

Ці питання охоплюють усе, що хвилює підприємця на практиці: законність розрахунків, ризик втрати спрощенки і документальне підтвердження доходу. Відповідь ДПС, на жаль для бізнесу, виявилася стриманою.

Чому ДПС не підтвердила безпечність криптоеквайрингу

Ключ до позиції податкової — у відсутності правового регулювання віртуальних активів. ДПС діє лише на підставі Податкового кодексу, і поки в Кодексі немає норм про криптоактиви, орган не може визнати такі розрахунки безпечними.

Закон України «Про віртуальні активи» №2074-IX був прийнятий Верховною Радою ще 17 лютого 2022 року. Проте його положення наберуть чинності лише з дня набрання чинності законом про внесення змін до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами — і не раніше дня опублікування такого закону.

Простими словами: рамковий закон є, але він «спить», бо податкові зміни до Кодексу досі не запрацювали.

Звідси і висновок ДПС. Оскільки криптовалюта сьогодні не має визначеного правового статусу в Україні, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею. А головне — криптовалюта не є законним платіжним засобом.

Тому встановити порядок оподаткування доходів ФОП, за які розраховувалися віртуальними активами (включно з оформленням первинних документів), можливо лише після того, як в Україні визначать правовий статус криптоактивів і внесуть відповідні зміни до Кодексу.

Норма про «виключно грошову форму» розрахунків

Центральна вимога спрощеної системи, на яку спирається податкова, стосується форми розрахунків. Її варто розглянути окремо, бо саме вона визначає долю статусу ФОП.

Платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги виключно в грошовій формі — готівковій або безготівковій, у тому числі з використанням електронних грошей (п. 291.6 ст. 291 ПКУ).

Доходом ФОП-єдинника визнається дохід у грошовій (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ), а датою його отримання — дата надходження коштів у грошовій формі (п. 292.6 ПКУ).

Податкова виходить із того, що криптовалюта під поняття законного платіжного засобу не підпадає. А отже, застосування іншого способу розрахунків, ніж передбачено п. 291.6 ПКУ, тягне наслідки для статусу платника.

Те, що підприємець отримує на рахунок саме гривню, а не крипту, для ДПС не знімає проблеми, бо в основі розрахунку лежить актив без правового статусу.

Відео на тему: Закон прийнято ‼️ Маркетплейси будуть звітувати про ваші доходи!

Які ризики це створює для ФОП

Найважливіша частина для підприємця — практичні наслідки. Позиція ДПС означає, що використання криптоеквайрингу на спрощеній системі може запустити ланцюжок негативних подій.

• Втрата права на застосування спрощеної системи оподаткування.
• Обов’язковий перехід на загальну систему з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому застосовано «неправильний» спосіб розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
• Донарахування податків за правилами загальної системи.
• Штрафні санкції та пеня.

Окремо ДПС наголосила: навіть якщо Кодекс не встановлює окремого порядку оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами, такі доходи все одно оподатковуються — у загальному порядку, за чинними нормами Кодексу для фізичних осіб.

Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід, обороти з реалізації та інші об’єкти, з наявністю яких закон пов’язує податковий обов’язок (п. 22.1 ПКУ), а сам обов’язок виникає з моменту настання відповідних обставин (п. 37.2 ПКУ). Для резидента об’єктом є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи (п. 163.1 ПКУ).

Окрема пастка: обмін валюти і заборонені види діяльності

Поруч із формою розрахунків існує ще один пласт ризику, про який варто пам’ятати. Він стосується переліку видів діяльності, несумісних зі спрощеною системою.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з обміну іноземної валюти (частина друга п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

При цьому іноземна валюта за Законом №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» — це не лише банкноти й монети іноземних держав, а й кошти на рахунках, виражені в грошових одиницях інших держав, та електронні гроші, номіновані в іноземній валюті чи банківських металах.

ДПС наводить це визначення не випадково: воно окреслює межу між дозволеними розрахунками і забороненою для єдинника діяльністю, у зону якої ризикує потрапити схема з конвертацією активів.

Що це означає для підприємця на практиці

Зведемо позицію ДПС до практичного орієнтиру. Консультація не забороняє криптоеквайринг прямо, але й не дає «зеленого світла» — вона залишає підприємця в зоні підвищеного ризику.

До моменту повноцінного законодавчого врегулювання статусу віртуальних активів і порядку їх використання в господарській діяльності ФОПам на єдиному податку варто дуже обережно підходити до криптоеквайрингу та аналогічних сервісів. Конвертація крипти в гривню на боці посередника не змінює того, що в основі операції лежить актив, який ДПС не визнає законним платіжним засобом. А це — пряма дорога до спору про правомірність перебування на спрощеній системі.

Важливо й те, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно тим платником, якому її надано (п. 52.2 ст. 52 ПКУ). Тобто чужа ІПК — навіть із тотожною ситуацією — не є для вас захистом. Якщо ви розглядаєте подібну модель розрахунків, розумним кроком буде отримати власну консультацію під ваші конкретні обставини.

Висновок

Позиція ДПС в ІПК №2900/ІПК/99-00-24-03-03 зводиться до простого: поки криптовалюта в Україні не має правового статусу, а закон «Про віртуальні активи» №2074-IX не введений у дію через відсутність податкових змін до Кодексу, криптоеквайринг для ФОП на єдиному податку є ризикованим.

Розрахунки єдинника мають бути виключно в грошовій формі (п. 291.6 ПКУ), і застосування іншого способу здатне коштувати підприємцю права на спрощену систему, спричинити перехід на загальну систему, донарахування та штрафи.

Конвертація крипти в гривню посередником цього ризику не знімає. Найбезпечніша стратегія сьогодні — утриматися від таких схем до законодавчого врегулювання або діяти лише на підставі власної індивідуальної консультації.

Якщо ви розглядаєте нестандартні способи приймання оплат або вже отримали запит від податкової, не залишайтеся з питанням сам на сам.

Команда YANKIV допоможе оцінити ризики саме вашої моделі бізнесу та, за потреби, отримати індивідуальну податкову консультацію під ваші обставини. Залиште заявку — і ми розберемо вашу ситуацію предметно.