Наказ на фактичну перевірку: коли формальні недоліки не допоможуть скасувати штраф 2026

Підприємці часто розраховують на просту формулу: знайти помилку в наказі на фактичну перевірку — і штраф зникне. Логіка зрозуміла. Якщо наказ оформлений із порушеннями, то й результати перевірки мають бути недійсними. Але чи завжди це працює?

Верховний Суд у постанові від 19.02.2026 (справа №520/7463/25) дав відповідь, яка може здивувати: ні, не завжди. Суд сформував важливі орієнтири щодо того, яких відомостей у наказі достатньо для законності перевірки — і чому суто формальні зауваження дедалі рідше стають аргументом на користь платника.

Розбираємо, що саме вирішив Суд і як це може вплинути на захист вашого бізнесу.

Суть справи: чому підприємець оскаржував перевірку

Фізична особа-підприємець отримала штраф за результатами фактичної перевірки. Замість того щоб оспорювати виявлені порушення по суті, ФОП обрав іншу стратегію — поставив під сумнів законність самого наказу.

Аргументи підприємця зводились до трьох недоліків. По-перше, у наказі не було зазначено його прізвище, ім’я та по батькові — лише назву магазину й адресу. По-друге, наказ не містив детального опису фактичних підстав для перевірки. По-третє, строк проведення було сформульовано нечітко — «не більше 10 діб».

На переконання підприємця, сукупність цих недоліків мала зробити наказ на фактичну перевірку незаконним, а її результати — такими, що не можуть бути підставою для штрафу.

Верховний Суд оцінив ситуацію інакше.

Що вирішив Верховний Суд

Суд розглянув кожен аргумент окремо. Жоден з них не визнав достатнім для скасування результатів перевірки. При цьому постанова містить кілька принципових висновків, на які варто звернути увагу.

Ідентифікація об’єкта перевірки: прізвище не обов’язкове

Це, мабуть, найбільш практичний висновок для бізнесу.

Верховний Суд підтвердив: навіть якщо у наказі не зазначено прізвище ФОП або найменування юридичної особи, але чітко вказано конкретний магазин і його точну адресу — цього достатньо для належної ідентифікації об’єкта перевірки. Правова невизначеність у такому випадку відсутня, а перевірку слід вважати правомірною.

Водночас Суд послався на свою усталену практику — зокрема, на постанову від 04.03.2021 у справі №803/1171/17. Там була інша ситуація: наказ містив лише загальне формулювання господарської одиниці, без можливості встановити конкретного суб’єкта. І в тому випадку перевірку визнали незаконною.

Різниця — принципова. Одна справа, коли з наказу взагалі неможливо зрозуміти, кого перевіряють. Зовсім інша — коли прізвище формально відсутнє, але адреса й назва об’єкта чітко вказують на конкретного підприємця. Суд розмежовує ці ситуації — і в другому випадку стає на бік податкової.

Що має містити наказ: мінімальний стандарт

Підприємець наполягав на тому, що наказ повинен містити детальне фактичне обґрунтування перевірки. Верховний Суд із цим не погодився.

За висновком Суду, для правомірності наказу достатньо двох речей: посилання на відповідний підпункт статті 80 Податкового кодексу (у цій справі — підпункт 80.2.3, який стосується скарги споживача) та згадки документа, що містить фактичні підстави, із зазначенням його номера. Наприклад, доповідної записки ДПС.

Простіше кажучи, наказ не повинен розповідати всю історію. Коротке формулювання — не порушення, якщо підстави для перевірки реально існують і підтверджені відповідним документом. Відсутність розлогого опису обставин — це не дефект, а норма.

Скарга покупця як підстава для фактичної перевірки

У цій конкретній справі перевірку призначили після скарги споживача, який повідомив про продаж товарів без видачі фіскальних чеків.

Верховний Суд встановив: скарга дійсно існувала, була належним чином зареєстрована та стала підставою для доповідної записки ДПС. Саме на цю доповідну записку прямо посилались у наказі про перевірку. Тому фактична підстава для її призначення була підтверджена.

Що це означає на практиці? Якщо покупець подає скаргу на відсутність фіскального чека — це повноцінна підстава для призначення фактичної перевірки. Не формальний привід, а реальна правова підстава, яку суд визнає достатньою.

Відео на тему: 🔎 Податкові перевірки у 2026 році!

Формальні недоліки vs реальні порушення: де проходить межа

Ця постанова Верховного Суду окреслює чітку тенденцію. Самі по собі формальні зауваження до тексту наказу на фактичну перевірку — без доведення реальних порушень процедури — дедалі рідше переконують суди.

Щоб скасувати результати перевірки, платник податків має довести одне з двох. Або відсутність реальної підстави для проведення перевірки. Або істотні порушення процедури, які вплинули на його права.

Стратегія «знайти технічну помилку в наказі і на цьому побудувати весь захист» працює далеко не завжди. Якщо помилка суто формальна й не вплинула на можливість ідентифікувати об’єкт або встановити підставу — суд, найімовірніше, не стане на бік підприємця.

Але це зовсім не означає, що аналізувати наказ не потрібно. Навпаки — перевірка наказу залишається першим і обов’язковим кроком будь-якої стратегії захисту. Просто акцент має зміщуватися з пошуку формальних недоліків на перевірку реальних підстав, відповідності зазначених норм і дій інспекторів тому, що прописано в наказі.

Детальний покроковий алгоритм такого аналізу — з розбором кожного елемента — ми описували в окремому матеріалі про оскарження фактичної перевірки ДПС.

Що робити, якщо до вас прийшли з фактичною перевіркою

На підставі цієї постанови Верховного Суду можна сформулювати кілька практичних орієнтирів.

Коли інспектори з’являються на порозі — вимагайте наказ і зафіксуйте його зміст. Зверніть увагу не лише на те, чи вказано ваше прізвище, а на те, чи можна з наказу однозначно встановити, який саме об’єкт перевіряється. Якщо адреса і назва магазину зазначені чітко — аргумент про «неідентифікацію», як показує ця справа, скоріш за все не спрацює.

Перевірте, на який підпункт статті 80 Податкового кодексу посилається наказ і чи збігається він із реальною підставою перевірки. Розбіжність між зазначеною нормою і фактичним предметом дій інспекторів — це значно серйозніший аргумент, ніж відсутність прізвища в документі.

Під час самої перевірки фіксуйте, які саме питання досліджують інспектори, які документи вимагають. Це допоможе встановити, чи не вийшли вони за межі дозволеного наказом.

І ключове — якщо є сумніви щодо законності перевірки, зверніться до юриста до підписання акта і до отримання податкового повідомлення-рішення. Час у таких ситуаціях працює проти вас.

Висновок

Постанова Верховного Суду від 19.02.2026 у справі №520/7463/25 підтвердила: формальні недоліки наказу на фактичну перевірку — це не автоматичний квиток до скасування штрафу. Суд оцінює кожну ситуацію по суті. Чи була реальна підстава? Чи можна ідентифікувати об’єкт? Чи дотримана процедура? Якщо відповіді — так, то відсутність прізвища або лаконічне формулювання наказу не врятують.

Але це не привід опускати руки. Навпаки — саме ретельний аналіз підстав, відповідності норм і реальних дій інспекторів залишається найефективнішим інструментом захисту бізнесу від необґрунтованих штрафів.

Якщо вам призначено фактичну перевірку або ви вже отримали податкове повідомлення-рішення за її результатами, зверніться за консультацією — наші адвокати проаналізують законність наказу та допоможуть захистити ваш бізнес.

Поширені запитання (FAQ)