Неналежне повідомлення про перевірку скасовує її результати: позиція ВСУ

Що сталося: суть справи

Головне управління ДПС у Львівській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Антанта Промторг» щодо декларування від’ємного значення з ПДВ. За результатами перевірки підприємству було винесено два податкові повідомлення-рішення:

• зменшення розміру від’ємного значення суми ПДВ на 21 507 899 грн;
• штрафні санкції за ненадання документів до перевірки в сумі 1 020 грн.

Платник податків оскаржив ці рішення, посилаючись на те, що жодного разу не отримував ні наказу про проведення перевірки, ні письмового повідомлення про дату її початку та місце проведення.

Три інстанції — три різні рішення

Справа пройшла всі три судові інстанції, і кожна з них оцінила ситуацію по-різному — що саме по собі показово.

Суд першої інстанції — Львівський окружний адміністративний суд — відмовив платнику у задоволенні позову. Логіка така: підприємство не надало первинних документів під час перевірки, а ненадання документів відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПКУ прирівнюється до їх відсутності. Отже, податкова мала підстави зменшити від’ємне значення ПДВ.

Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення і задовольнив позов. Апеляційний суд встановив: контролюючий орган не довів, що платнику податків були належним чином вручені копія наказу про перевірку та письмове повідомлення про перевірку та її проведення. А без цього — перевірка є незаконною, і всі її результати не мають правових наслідків.

Верховний Суд підтримав позицію апеляційного суду і відхилив касаційну скаргу ДПС.

Що саме не так із доказами податкової

Ось де починається найцікавіша частина — деталі, які вирішили справу. Податковий орган намагався довести, що повідомлення про перевірку було направлено належним чином, і надав поштові документи. Але суди ретельно їх дослідили — і ось що виявилося.

Перший трек-номер відправлення, на який посилалася ДПС і який суд першої інстанції прийняв як доказ, насправді стосувався зовсім іншого наказу — від 05 липня 2024 року № 3587-ПП, який взагалі не є предметом цієї справи. Більше того: це відправлення було здано на пошту 10 липня 2024 року — тобто за два дні до видачі спірного наказу від 12 липня 2024 року. Фізично неможливо надіслати документ, який ще не існував.

Другий поштовий чек з іншим трек-номером, який ДПС надала вже в ході справи, також не містив повідомлення про вручення. Але головне — з його змісту було неможливо встановити, які саме документи були вкладені у відправлення. Опису вкладення — немає. Реєстру поштових відправлень — немає. І навіть адреса отримувача у квитанції не була зазначена. Тобто невідомо, куди взагалі пішов цей лист.

Окремо варто зазначити: ДПС також намагалася долучити до справи протокол допиту свідка з кримінального провадження. Апеляційний суд обґрунтовано відхилив цей доказ: до постановлення вироку протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві — на це прямо вказують ч. 6, 7 ст. 78 КАС України.

Позиція Верховного Суду: ключові висновки

Верховний Суд сформував чітку і однозначну позицію, яка має значення далеко за межами цієї конкретної справи.

Висновок перший. Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПКУ, документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитися лише за умови належного вручення платнику податків копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце її проведення. Це обов’язкова процедурна умова, без виконання якої перевірка не може вважатися правомірною.

Висновок другий. Обов’язок довести факт належного вручення цих документів покладається на контролюючий орган — не на платника. Саме ДПС має надати докази того, що документи були направлені у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Висновок третій — і найважливіший. Для визнання повідомлення належним недостатньо просто надіслати рекомендований лист. Контролюючий орган зобов’язаний довести не лише факт відправлення, а й зміст направлених документів — тобто що саме було у відправленні. Якщо цього не доведено — повідомлення не вважається належним.

Висновок четвертий. Якщо процедура призначення перевірки порушена — результати такої перевірки не створюють правових наслідків. Усі донарахування, штрафи та інші рішення, прийняті на підставі незаконної перевірки, підлягають скасуванню — незалежно від того, чи були фактичні порушення у діяльності платника.

Чому аргумент про «ненадання документів» не спрацював

ДПС наполягала: платник не надав первинних документів під час перевірки, отже — п. 44.6 ПКУ прирівнює це до їх відсутності, і донарахування правомірні. Це стандартна позиція податкової у таких справах.

Верховний Суд відхилив цей аргумент з принципових міркувань. Логіка така: якщо сама перевірка проведена з порушенням процедури — всі подальші дії в її рамках є також незаконними. Не можна застосовувати наслідки ненадання документів до перевірки, яка взагалі не мала права проводитися. Процедурне порушення «вбиває» всю перевірку цілком — разом із її висновками.

Що це означає для підприємців на практиці

Ця постанова Верховного Суду — важливий інструмент захисту для будь-якого платника податків, який отримав результати документальної позапланової невиїзної перевірки.

Якщо ви отримали податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки — першим кроком має бути перевірка процедури її призначення. Зокрема варто з’ясувати: чи отримували ви взагалі наказ про проведення перевірки і письмове повідомлення; яким способом вони були направлені; чи є докази того, що у поштовому відправленні були саме ці документи, а не щось інше; чи зазначено у поштових документах вашу адресу як отримувача.

Якщо хоча б один із цих елементів відсутній або викликає сумніви — є підстави для оскарження перевірки та її результатів. Причому, як показує ця справа, навіть якщо суд першої інстанції відмовив у позові — апеляція та Верховний Суд можуть оцінити ситуацію інакше.

Суд та повідомлення про перевірку — висновок

Верховний Суд у постанові від 17 березня 2026 року у справі № 380/6561/25 підтвердив: процедура — це не формальність. Недотримання вимог щодо належного повідомлення платника про перевірку робить усю перевірку незаконною, а її результати — юридично нікчемними. Відправити лист — недостатньо. Треба довести, що у листі були саме ті документи, які вимагає закон.

Ця позиція є обов’язковою для врахування судами при розгляді подібних справ і відкриває реальні можливості для захисту підприємців від необґрунтованих донарахувань.

Отримали результати податкової перевірки і хочете перевірити, чи була вона проведена законно? Зверніться до податкового адвоката юридичної компанії YANKIV. Богдан Янків або його колега проаналізують процедуру призначення та проведення перевірки і допоможе оскаржити результати, якщо є підстави.