Однакова IP-адреса ФОП — це доказ дроблення бізнесу в 2026?

Чому однакова IP-адреса ФОП цікавить податкову

Питання може здатися дивним: яке діло податковій до того, з яких пристроїв чи мереж підприємці заходять у власні кабінети? Виявляється, діло є, і доволі давнє.

Ще наказом Мінфіну №524 від 2 червня 2015 року затверджено перелік ризиків, за якими податківці відбирають платників для документальних планових перевірок. Серед критеріїв незначного ступеня ризику для юридичних осіб є і такий: IP-адреса або електронна адреса для листування з контролюючими органами використовується більш ніж сімома платниками з обсягами реалізації понад 4 млн гривень.

Простіше кажучи, якщо одна IP-адреса “обслуговує” сімох і більше платників із серйозними оборотами, ця обставина потрапляє у поле зору ДПС автоматично. Це не вигадка інспектора, а зафіксований у нормативному акті критерій.

Сьогодні поріг у сім платників на практиці виглядає радше орієнтиром, ніж жорсткою межею. Податкова придивляється і до меншої кількості — особливо коли в інформаційно-аналітичних системах ДПС виникають додаткові сигнали ризику.

Справа Верховного суду від 12 грудня 2025 року: ключові висновки

Найсвіжіше і дуже показове рішення — постанова ВС від 12.12.2025 у справі №600/1052/20-а. Тут суд оцінював аргументи податкової, яка звинуватила бізнес у заниженні доходу через “дроблення”.

Історія тривала з 2016 року. Тоді 1 ТОВ та 17 ФОП підписали заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів — без цього раніше не можна було подавати звітність через електронний кабінет (договір, до речі, скасували у 2020 році). Усі заяви подали з однієї IP-адреси, з однаковими e-mail для листування.

Податкова дослідила схему й зробила такий висновок: на думку інспекторів, ФОП-и торгували товаром, який реально належав ТОВ. Тобто товариство ніби продавало через підконтрольних підприємців і таким чином занижувало власний дохід — не доплачувало податок на прибуток і ПДВ. Сума виявилася суттєвою, тож справа не обмежилася адміністративною перевіркою — відкрили кримінальне провадження за ухилення від сплати податків.

Аргументи податкової

У суді інспектори наполягали на трьох тезах:

• звітність ТОВ та 17 ФОП подавалася з однієї IP-адреси;
• заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів теж надходили з однієї адреси, при цьому e-mail для листування був e-mail головного бухгалтера ТОВ;
• сукупність цих фактів, на думку ДПС, підтверджує прямий зв’язок між товариством і підприємцями, а отже усі продажі ФОП мали бути у виторзі ТОВ.

Логіка для перевіряючих здавалася самодостатньою. Однак для суду цього виявилося замало.

Чому Верховний суд став на бік платника

ВС нагадав очевидну, але часто забувану річ: IP-адреса сама собою не доводить і не спростовує пов’язаність. Щоб довести “дроблення”, потрібні первинні документи, розрахунки, звірки, деталізації — і все це має бути зафіксовано в акті перевірки.

У цій справі акт виявився “порожнім” у частині конкретики. Податківці не зробили домашню роботу: навели сам факт спільної IP-адреси, але не підкріпили його жодними додатковими доказами. Як наслідок — програш у Верховному суді.

Висновок для бізнесу простий: однакова IP-адреса ФОП — це тригер, точка входу для подальшої перевірки. Якщо за нею знайдуть реальні підтвердження схеми, захищатися стане вкрай складно. Якщо ж первинні документи в ідеальному порядку — IP-адреса не “перетягне” справу на бік ДПС.

Інші рішення 2025–2026 років: тенденція набирає обертів

Чи це поодинокий кейс? Ні. У реєстрі судових рішень із 1 січня 2025 року набралося близько 55 справ, де бізнес сперечався з податковою через IP-адреси. Не сотні, але динаміка очевидна.

Одеський суд, рішення від 9 липня 2025 року

Ситуація: підприємство побачило себе у плані-графіку перевірок і не стало чекати інспекторів. Одразу подали позов проти включення у план-графік.

На вигляд, повноцінна підстава для включення була такою: однакова IP-адреса й податкова адреса з кількома іншими платниками плюс серія інших ризиків. Підприємство ж наполягало на двох речах — IP-адреса нічого не доводить, і на момент включення діяв воєнний мораторій на перевірки.

Суд погодився, що мораторій справді діяв на момент включення підприємства до плану-графіка, тож провести таку перевірку було неможливо. Підприємство виграло.

Тут є важлива деталь, актуальна на сьогодні: жодних мораторіїв на перевірки бізнесу зараз не діє. Включити у план-графік можуть на загальних підставах, без додаткового захисту у вигляді мораторію. Висновок із цієї справи практичний — стежте за планом-графіком. Якщо бачите там свій бізнес, не чекайте: готуйтеся або оскаржуйте включення.

Вінницький суд, рішення від 13 квітня 2026 року

Свіжий кейс з показовою деталлю про роботу аналітичних систем ДПС. В інформаційно-аналітичній довідці податкової вказано: підприємство має ознаки незначного ступеня ризику — спільна IP-адреса з іншими суб’єктами господарювання. Підприємство вирішили включити у план-графік для документальної комплексної перевірки.

Найцікавіше з матеріалів справи: податківці пояснили механізм відбору. ДПС має інформаційну систему, яка автоматично шукає однакові IP-адреси серед платників і сама формує довідку про потенційні ризики кожного. Інспектор отримує готовий “слід”.

Це вписується в загальний тренд. У публічних виступах керівництво податкової регулярно говорить про вдосконалення роботи з ризиковими платниками — більше автоматизації, більше зіставлень.

Відео на тему: ‼️ Первинні документи для ФОП набули нового сенсу!

IP-адреса як податкова інформація: що каже судова практика

Серед юристів триває дискусія: чи є IP-адреса податковою інформацією у розумінні підпункту 14.1.171 Податкового кодексу — тобто такою, на якій можна будувати висновки під час перевірок (пункт 83.1 ПКУ).

Верховний суд уже сформував позицію. У постанові від 16.02.2026 у справі №320/10702/24 ВС вказав: відомості з інформаційно-аналітичних баз — про брак трудових ресурсів, основних засобів, складів, дослідження ланцюгів постачання — мають виключно інформативний характер і не є належним доказом у розумінні процесуального закону.

Окрема показова справа — постанова ВС від 06.08.2024 у справі №640/24334/21. Податкова стверджувала, що господарські операції між платником і його контрагентом — ТОВ, зареєстрованим у Житомирі — були “безтоварними”. Серед аргументів інспектори навели те, що цей контрагент нібито використовував IP-адреси з Німеччини. Суди першої та апеляційної інстанцій, а потім і Верховний суд, відхилили цей аргумент: податкова не довела сам факт використання німецьких IP-адрес контрагентом, ані не назвала правову норму, яку ця обставина порушує.

Загальний висновок із цих рішень: IP-адреса може лише підкріпити доказову базу — за умови, що є інші, реальні докази правопорушення. Сама собою вона нічого не доводить.

Як зменшити ризики, коли у ФОП спільна IP-адреса

Якщо ваш бізнес має об’єктивні підстави “ділити” одну IP-адресу з іншими платниками — наприклад, ви орендуєте місце у ТРЦ зі спільним Wi-Fi — варто продумати кілька речей наперед.

По-перше, для листування з ДПС намагайтеся використовувати приватну, а не спільну IP-адресу. Це не панацея, але вже знімає один із найпростіших приводів для “червоного прапорця”.

По-друге, оформляйте відносини з бухгалтером письмово. Особливо якщо ви — ФОП. Навіть якщо бухгалтер працює у штаті сусідньої компанії і “за дружбу” допомагає вам зі звітністю, це має бути закріплено договором. Бухгалтер у такому разі теж має бути ФОП. Альтернатива — самостійно формувати звітність та листи до податкової.

По-третє, спілкуйтеся з сусідніми ФОП. Якщо до когось із ваших колег по локації надійшов запит від ДПС — велика ймовірність, що подібний запит отримаєте і ви. Це сигнал почати готуватися заздалегідь.

По-четверте — і це головне — дбайте про первинні документи. Жодна IP-адреса не доведе “дроблення”, якщо ваш документообіг бездоганний: договори, акти, платіжні документи, звіряння. Реальна господарська операція з повним пакетом первинки — найнадійніший щит від звинувачень у фіктивності.

Окрема порада орендодавцям, які надають спільний інтернет своїм орендарям. Майте на увазі ризики: у разі перевірки доведеться доводити, що орендарі — самостійні суб’єкти господарювання, а не замасковані наймані працівники власника локації.

Висновки

Однакова IP-адреса ФОП — не злочин і не доказ. Це формальна ознака, яка може спрямувати увагу ДПС у бік конкретного бізнесу. Верховний суд послідовно стоїть на цій позиції в рішеннях 2024–2026 років: без первинних документів, розрахунків і звірок IP-адреса доказової ваги не має.

Водночас підприємцям варто розуміти: податкова все активніше автоматизує пошук “співпадінь”. Інформаційні системи ДПС самостійно формують переліки платників зі спільними IP-адресами і передають їх інспекторам разом із готовими довідками про ризики. Тому ймовірність опинитися у плані-графіку перевірок зростає — особливо для ФОП, які працюють у локаціях зі спільним інтернетом.

Найкраща стратегія — не покладатися на формальні слабкості позиції податкової, а інвестувати у бездоганний документообіг і прозорі господарські відносини. Це працює завжди.

Якщо у вас виникли питання щодо ризиків податкової перевірки, “дроблення” чи захисту від донарахувань — звертайтеся до команди YANKIV. Проаналізуємо вашу ситуацію, оцінимо позицію податкової та запропонуємо чітку стратегію дій.

Поширені запитання (FAQ)