ПДВ для ФОП з 2027 року: що передбачає новий законопроєкт Мінфіну

Мінфін опублікував масштабний законопроєкт про зміни до Податкового кодексу. Серед ключових новацій — запровадження ПДВ для ФОП із оборотом понад 4 мільйони гривень, оподаткування цифрових платформ, нові правила для посилок з-за кордону та закріплення військового збору 5% на постійній основі. Документ уже встиг отримати неофіційну назву — «закон про ПДВ для ФОП».

Зміни — комплексні, і торкнуться вони не лише підприємців-спрощенців. Під новими правилами опиняться продавці на маркетплейсах, фрілансери, імпортери та, по суті, будь-хто, чий бізнес перетинає поріг у 4 мільйони гривень. Розбираємо, що саме пропонується, як це може вплинути на вашу ситуацію — і чому варто розуміти ці зміни вже зараз.

Важливе застереження: на момент публікації це лише законопроєкт. Він ще не затверджений урядом, не внесений до Верховної Ради і, відповідно, не має сили закону. До прийняття його текст може суттєво змінитися. Але загальний напрямок змін вже зрозумілий — і саме він заслуговує на увагу.

Який шлях має пройти законопроєкт

Перш ніж розбирати зміст, варто зрозуміти, на якому етапі знаходиться документ. Зараз завершено лише першу стадію — публікацію тексту.

Далі законопроєкт має пройти обговорення та затвердження урядом, після чого його внесуть до Верховної Ради. У парламенті — голосування в першому читанні, потім доопрацювання, друге читання і, нарешті, підпис президента. Шлях непростий і небвидкий. На кожному етапі формулювання можуть змінюватися, окремі норми — відпадати або доповнюватися.

Тому ставитися до деталей проєкту як до фінальних правил гри — передчасно. Але ігнорувати їх теж не варто: саме ці пропозиції задають вектор податкової реформи.

ПДВ для ФОП: поріг підвищують до 4 мільйонів

Центральна і найбільш обговорювана частина законопроєкту — обов’язкова реєстрація ФОП платником ПДВ. Сьогодні поріг для реєстрації становить 1 мільйон гривень. Законопроєкт пропонує підняти його до 4 мільйонів. Причому новий ліміт стає універсальним — він стосуватиметься і ФОП, і юридичних осіб на загальній системі оподаткування.

Окремо уточнюється поняття «самозайнятої особи». Згідно з проєктом, під це визначення підпадатимуть не тільки ФОП, а й особи, які провадять незалежну професійну діяльність — адвокати, нотаріуси тощо. На них також поширюватиметься ліміт 4 мільйони.

Але ключова деталь — навіть не сам поріг. Найбільш дискусійна пропозиція стосується автоматичної реєстрації. Податківці, за проєктом, зможуть самостійно реєструвати ФОП платниками ПДВ — без подання заяви з боку підприємця. І ось тут починається найцікавіше: аналізуватимуться не лише показники 2026 року. Законопроєкт передбачає, що рішення про реєстрацію може ґрунтуватися на даних декларацій і за 2025, і за 2026 рік у комплексі.

Що це означає на практиці? План «задекларувати менше 4 мільйонів у 2026-му, щоб уникнути ПДВ у 2027-му» — з великою ймовірністю не спрацює. Якщо сукупні показники за два роки вкажуть на перевищення порогу, цього може бути достатньо для автоматичної реєстрації.

Адаптаційний період та пільгові штрафи

Очевидно, що для більшості підприємців робота з ПДВ — це незвична територія. Законопроєкт, до його честі, це враховує. Пропонується наступний підхід:

Перший квартал 2027 року (січень — березень) — повністю адаптаційний. За цей період не потрібно ні звітувати з ПДВ, ні побоюватися штрафів. Це час для того, щоб розібратися з новими правилами, налаштувати облік і, так би мовити, «набити руку».

Другий — четвертий квартали 2027 року — перехідний пільговий режим. Перші п’ять порушень у роботі з ПДВ штрафуватимуться символічно — в розмірі 1 гривні. Починаючи з шостого порушення — застосовуватимуться повні штрафи. Чому саме п’ять, а не десять чи двадцять п’ять — з тексту законопроєкту не зрозуміло.

Реєстрація ФОП платниками ПДВ, за проєктом, має відбуватися автоматично з 1 січня 2027 року.

Як працюватиме звітність з ПДВ для підприємців

На відміну від юридичних осіб, яким зараз потрібно реєструвати податкові накладні щомісяця, для ФОП пропонується квартальна звітність із ПДВ. Конкретна модель залежить від типу торгівлі.

Якщо ФОП продає товари чи послуги роздрібним покупцям (тобто кінцевим споживачам), то за результатами кожного місяця формується одна зведена (консолідована) податкова накладна. У ній відображаються всі продажі та отримані аванси за місяць — загальним списком. На підставі трьох таких місячних накладних подається одна квартальна декларація.

Якщо ж ФОП працює з іншими підприємцями або юридичними особами (оптова торгівля), правила суворіші. На кожну окрему операцію потрібна окрема податкова накладна, і реєструвати їх треба двічі на місяць. Квартальна декларація при цьому залишається — вона подається за підсумками всіх операцій за три місяці.

Ці формулювання в проєкті вже значно чіткіші, ніж у попередніх ініціативах, де йшлося просто про загальну реєстрацію всіх ФОП із оборотом понад мільйон.

Відео на тему: Як підготуватися до введення ПДВ? Обговорюємо план Б!

Оподаткування цифрових платформ: нова модель контролю

Другий великий блок законопроєкту стосується цифрових платформ — маркетплейсів, фрілансерських бірж, фотостоків, відеостоків та подібних сервісів. Цю ідею Верховна Рада раніше відхилила як окремий закон. Тепер уряд включив її до комплексного пакету змін.

Концепція така. Українські цифрові платформи будуть зобов’язані утримувати та перераховувати до бюджету податок із доходів фізичних осіб, які продають через них товари чи надають послуги.

Іноземні платформи (наприклад, Etsy, фотостоки, фріланс-біржі) зобов’язані передавати в українську податкову інформацію про доходи українських користувачів. Сама фізична особа при цьому самостійно подає декларацію і сплачує податок.

Для іноземних платформ, за проєктом, можуть створити окремий модуль в електронному кабінеті платника податків — щось на кшталт того, як зараз іноземні компанії звітують про ПДВ в Україні (наприклад, Meta).

Альтернатива ФОП для продавців на маркетплейсах

Один із найцікавіших елементів законопроєкту — можливість працювати через цифрову платформу без статусу ФОП. Замість реєстрації підприємцем фізична особа може просто зареєструватися як продавець на платформі. У такому випадку платформа сама утримує податок: 5% ПДФО та 5% військового збору — разом 10% від суми продажу.

При цьому дохід до 2 000 євро на рік не оподатковується взагалі. А 10% нараховується лише на суму, що перевищує цей поріг.

Що це дає? Жодних касових апаратів. Жодного ПДВ. Жодних звітів — платформа все робить сама. Для багатьох дрібних продавців на маркетплейсах це може стати простішим варіантом, ніж робота через ФОП.

Ще один важливий нюанс: якщо ФОП або юридична особа купує товар чи послугу на цифровій платформі у фізичної особи, вони не стають податковим агентом. Податок все одно утримує та сплачує платформа. Тобто законопроєкт прямо встановлює виняток із загальних правил податкового агентства.

Очікуваний термін запуску нових правил для цифрових платформ — 1 січня 2027 року. Перша звітність іноземних платформ — у 2028 році за 2027 рік.

Посилки з-за кордону: нові категорії оподаткування

Ще один блок змін стосується посилок із-за кордону вартістю до 150 євро. Нинішній безмитний поріг фактично скасовується, а замість нього запроваджуються дві нові категорії.

Посилки вартістю від 45 до 150 євро оподатковуватимуться ПДВ у розмірі 20%. Але — і це важливий момент — платити ПДВ має не отримувач, а маркетплейс, який продав товар. Механізм аналогічний тому, як великі цифрові компанії вже сплачують ПДВ в Україні: платформа додає 20% до ціни та перераховує податок до бюджету.

Посилки вартістю до 45 євро можуть залишитися без оподаткування, але лише за трьох одночасних умов: відправник — фізична особа, отримувач — фізична особа, і в описі посилки зазначено, що вона призначена для особистого чи сімейного використання.

Водночас ця пільга не поширюється на підакцизні товари, парфуми, туалетну воду, каву, чай та їх екстракти. Навіть якщо така посилка коштує менше 45 євро, ПДВ все одно нараховуватиметься.

Для ФОП та юридичних осіб жодних пільг не передбачено — вони сплачуватимуть податки за всі отримані посилки з-за кордону, незалежно від вартості.

Військовий збір 5% — не тимчасовий, а постійний

Законопроєкт пропонує зробити ставку військового збору 5% постійною — не лише на період дії воєнного стану, а й після його завершення. Враховуючи невизначеність щодо строків закінчення війни, ця зміна наразі не є найпріоритетнішою для бізнесу з практичного погляду. Але сам факт фіксації підвищеної ставки у «мирний» час — це сигнал, що варто враховувати в довгострокових фінансових розрахунках.

Інші зміни, про які варто знати

Законопроєкт містить ще кілька пропозицій, які заслуговують на увагу.

Інформація про підприємства, визнані ризиковими платниками ПДВ, за проєктом стане публічною. Для великих платників податків та платників акцизного податку пропонується обов’язкове електронне листування з податковою — без дублювання паперовими листами.

Все це — частини одного великого пакету, спрямованого на підвищення прозорості, цифровізацію та наближення до європейських стандартів оподаткування.

Законопроєкт Мінфіну — масштабний, і в процесі проходження через парламент його текст ще напевно зміниться. Але вже зараз зрозуміло головне: якщо ваш оборот наближається до 4 мільйонів гривень, ви продаєте через маркетплейси або регулярно отримуєте посилки з-за кордону — варто відстежувати подальшу долю цього документа.

Якщо вам потрібна консультація щодо того, як ці зміни можуть вплинути саме на вашу ситуацію — команда YANKIV допоможе розібратися.

Поширені запитання (FAQ)