+38 (098) 42 36 368 | м. Львів вул. Соборна, 12а | Працюємо по всій території України | info@yankiv.com
Отримати послугу

Податкове зловживання: як новий законопроєкт може змінити правила гри для ФОП 2026

податкове зловживання

Міністерство фінансів оприлюднило для публічного обговорення масштабний законопроєкт — «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків», розроблений відповідно до Директиви Ради ЄС 2016/1164.

Серед численних нововведень — поняття податкове зловживання, яке має стати головним інструментом держави у боротьбі з тим, що неформально називають дробленням бізнесу.

Документ передбачає серйозні наслідки для підприємців на спрощеній системі: від анулювання єдиного податку заднім числом до перевірок за 7 років. Тож, що саме пропонується і до чого варто готуватися?

Богдан Янків юрист телеграм

Дроблення бізнесу: чому держава шукає нові інструменти

На сьогодні поняття «дроблення бізнесу» не існує на рівні закону. Хоча його активно використовують податкова, Бюро економічної безпеки та народні депутати, юридично це лише народний термін, який описує ситуацію, коли одна велика бізнес-організація поділяється на кілька ФОП.

Наразі для притягнення до відповідальності за таку практику застосовується стаття 212 Кримінального кодексу України про ухилення від сплати податків. Проте ця стаття містить важливий нюанс: у разі сплати всіх податків, щодо яких висунуто претензію, особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Саме тому Міністерство фінансів вирішило запропонувати принципово інший підхід — ввести у Податковий кодекс чітке визначення податкового зловживання з конкретними санкціями, які працюватимуть незалежно від кримінального провадження.

Що таке податкове зловживання за законопроєктом

Згідно з текстом законопроєкту, до Податкового кодексу пропонується додати статтю 14.1.174, яка визначає податкове зловживання як окрему операцію, комбіновану операцію або низку операцій, основною ціллю або однією з основних цілей яких є отримання податкової вигоди.

Така вигода може проявлятися у несплаті чи неповній сплаті податків, зменшенні податкових зобов’язань, перенесенні строків їх сплати або отриманні відшкодування податку.

Ключова умова кваліфікації — операція при цьому має бути штучною. Законопроєкт визначає штучність так: операція не має обґрунтованих комерційних причин, які відображають економічну реальність.

Що це означає на практиці? Податківці отримають право аналізувати не лише формальну відповідність операції — правильність системи оподаткування, банківського рахунку, сплаченого податку — а й дивитися на суть і економічну доцільність операції.

Подібний підхід уже зараз використовує фінансовий моніторинг у банках, коли при надходженні значних сум вас запитують про джерела коштів, легальність діяльності та сплату податків.

Санкції за податкове зловживання: що передбачає законопроєкт

Наслідки, які пропонує документ, значно суворіші за нинішню практику. Розглянемо їх детальніше.

Збільшення строків давності

Відповідно до законопроєкту, стаття 102.1 Податкового кодексу доповнюється нормою, яка розширює строки давності у разі встановлення податкового зловживання. Механізм працює так: податкова проводить документальну перевірку в межах стандартної давності — три роки.

Якщо в ході перевірки виявлено ознаки податкового зловживання, строк давності збільшується до семи років. Це означає, що перевіркою може бути охоплений значно більший період діяльності підприємця.

Анулювання спрощеної системи оподаткування

Законопроєкт вносить зміни до статті 298.2.3, додаючи нову підставу для анулювання єдиного податку: здійснення операцій, що є податковим зловживанням. Анулювання відбувається з першого числа місяця, наступного за податковим кварталом, у якому здійснювалися такі операції.

А тепер — найнебезпечніший сценарій. Уявіть: підприємцю кваліфікували податкове зловживання, строк давності розширили до 7 років, і за весь цей час він працював на спрощеній системі.

Створюється формальна підстава заднім числом анулювати єдиний податок і перерахувати всі зобов’язання за ставками загальної системи оподаткування — не за короткий період, а за фактично весь отриманий оборот протягом багатьох років.

Обмеження на повернення до спрощеної системи

Стаття 299.6 доповнюється нормою, згідно з якою суб’єкт, який здійснював операції, що є податковим зловживанням, не зможе повернутися на єдиний податок, якщо такі операції відбувалися протягом поточного календарного року та/або двох попередніх років. Це вдвічі більше, ніж стандартне обмеження.

Підвищена ставка оподаткування

Законопроєкт пропонує додати до Податкового кодексу статтю 167.6 та пункт 293.10 із ставкою 30 відсотків — як для доходів фізичних осіб, отриманих внаслідок податкового зловживання, так і для платників єдиного податку. Це стосується будь-якої групи спрощеної системи.

Втрата права на пільги та знижки

Відповідно до змін у статті 30.3, платник податків втрачає право на будь-які податкові пільги — вирахування, знижки, зменшення зобов’язань, зниження ставки чи звільнення від сплати — якщо відповідне право виникло внаслідок операцій, що є податковим зловживанням.

Наприклад, якщо ви отримували податкову знижку у зв’язку з оплатою навчання дітей або через іпотечний кредит, ця пільга може бути анульована заднім числом.

Відео на тему: ‼️ Великий податковий закон! ПДВ для ФОП, податки на посилки та багато іншого!

Не витрачай
Час на пошук відповідей

Консультації від YANKIV
  • швидко
  • точно
  • без "можливо"
team yankiv
11500+ клієнтів

Ознаки податкового зловживання: на що звертатимуть увагу

Не варто очікувати чітких математичних параметрів. Законопроєкт побудований на оціночних критеріях, які розглядатимуться індивідуально у кожному випадку.

Спираючись на текст законопроєкту та його загальну логіку, операція може бути кваліфікована як податкове зловживання за таких обставин:

основна ціль операції — не досягнення бізнес-результату, а отримання податкової вигоди; операція є штучною, тобто не має обґрунтованих комерційних підстав та причин; операція дублює інші операції у сукупності, і при цьому отримувач платежу не може обґрунтувати економічну доцільність; економічний ефект отримує не безпосередній отримувач операції, а стороння пов’язана особа; операція здійснюється на неринкових умовах.

На перший погляд — жодної конкретики. Але саме це й створює для податківців широке поле для прийняття рішень. Підприємцям потрібно буде самостійно доводити економічну доцільність та вигоду свого бізнесу, обґрунтовувати кожну операцію — подібно до того, як зараз це робиться під час фінмоніторингу в банках, коли пишуться розгорнуті листи-пояснення.

Що ще змінює законопроєкт

Варто зазначити, що «податкове зловживання» — лише один із блоків цього великого документа. Законопроєкт також вводить нові правила щодо зміни податкового резидентства, оподаткування приросту капіталу, трансферу майна за межі податкової юрисдикції України, гібридних розбіжностей та обмежень на витрати із запозичень.

Це комплексна реформа, спрямована на наближення українського податкового законодавства до європейських стандартів ATAD.

Коли це запрацює і чого очікувати

Відповідно до прикінцевих положень, законопроєкт передбачає набрання чинності з 1 січня 2028 року. При цьому важливо розуміти: наразі це лише проєкт, написаний Міністерством фінансів. Його навіть не внесено до Верховної Ради, і в кінцевій редакції норми можуть бути значно пом’якшені.

Прогнозується, що у тому чи іншому вигляді закон буде прийнято, проте не раніше ніж через 2–3 роки. Після набрання чинності, ймовірно, слід очікувати велику кількість судових справ, де платники оспорюватимуть рішення про кваліфікацію податкового зловживання.

Саме судова практика зрештою визначить чіткіші критерії — де проходить межа між дробленням бізнесу та легальним розподілом діяльності.

Окремо варто відзначити невирішене питання: законопроєкт не пропонує чіткого розмежування між дробленням бізнесу та ситуаціями, коли, наприклад, вся сім’я працює разом.

На сьогодні існує лише поняття сімейного фермерського господарства, яке дозволяє родині працювати на своїй земельній ділянці через один ФОП. Цілком можливо, що в майбутньому поняття сімейного бізнесу буде розширюватися, але поки що таких публічних ініціатив немає.

Висновок

Проєкт закону про податкове зловживання демонструє чітку траєкторію руху державної політики: боротьба з дробленням бізнесу перестає бути виключно кримінально-правовим питанням і переходить у площину адміністративних та податкових санкцій.

Навіть якщо фінальна редакція буде м’якшою, сам факт підготовки такого документа — це сигнал для кожного підприємця на спрощеній системі: час переглянути структуру бізнесу, переконатися в наявності обґрунтованої ділової мети кожної операції та бути готовим захищати свою позицію перед контролюючими органами.

Якщо у вас виникли питання щодо структури вашого бізнесу або ви хочете оцінити ризики, пов’язані з можливою кваліфікацією податкового зловживання, — зверніться до податкового адвоката для індивідуальної консультації.

Поширені запитання (FAQ)

Що таке податкове зловживання за новим законопроєктом?

Згідно із запропонованою статтею 14.1.174 Податкового кодексу, податкове зловживання — це операція або сукупність операцій, основною ціллю яких є отримання податкової вигоди (несплата податків, зменшення зобов’язань, отримання відшкодування), і які при цьому є штучними — тобто не мають обґрунтованих комерційних причин, що відображають економічну реальність.

Коли може набрати чинності закон про податкове зловживання?

Текст законопроєкту передбачає набрання чинності з 1 січня 2028 року. Проте наразі документ навіть не внесено до Верховної Ради — він перебуває на етапі публічного обговорення, тому фінальні строки та зміст можуть суттєво змінитися.

Чи можуть анулювати єдиний податок за податкове зловживання?

Так, законопроєкт додає нову підставу для анулювання спрощеної системи оподаткування. При цьому строки давності можуть бути збільшені до 7 років, що створює ризик перерахунку податкових зобов’язань за тривалий період за ставками загальної системи.

Яка ставка податку застосовуватиметься при кваліфікації податкового зловживання?

Законопроєкт пропонує ставку 30% — як для доходів фізичних осіб, так і для платників єдиного податку будь-якої групи, якщо відповідні доходи отримано внаслідок операцій, що є податковим зловживанням.

Як довести, що бізнес не є дробленням?

Підприємцю потрібно бути готовим обґрунтувати економічну доцільність кожної операції, наявність реальної ділової мети та самостійну бізнес-цінність кожного суб’єкта. Підхід подібний до фінмоніторингу в банках — з розгорнутими поясненнями та документальним підтвердженням.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *