Помилки у податковій звітності: коли загрожують штрафи, а коли — ні
Помилки у податковій звітності трапляються — і це нормальна частина ведення бізнесу. Складне адміністрування, часті зміни законодавства, людський фактор — причин може бути безліч. Але ось що справді важливо: не сам факт помилки, а те, які наслідки вона тягне і як правильно її виправити.
Серед підприємців побутує переконання: якщо помилка не призвела до заниження податку — то й хвилюватися нема про що. Але це не зовсім так. Фінансового штрафу дійсно може не бути, а от адміністративна відповідальність — цілком реальна. У цій статті ми розберемося, за які помилки у податковій звітності штрафи загрожують, за які — ні, і як виправити ситуацію самостійно з мінімальними ризиками.
Які види відповідальності передбачені за порушення в оподаткуванні
Перш ніж говорити про конкретні ситуації, варто розуміти загальну картину. Відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України, за порушення у сфері оподаткування передбачено три види відповідальності: фінансову, адміністративну та кримінальну. Кожен із цих видів має свою специфіку, підстави для застосування та механізм нарахування. Для більшості підприємців та бухгалтерів на практиці найчастіше актуальні перші два — і між ними є принципова різниця, яку варто чітко усвідомлювати.
Помилка без заниження податку: чи буде штраф
Це, мабуть, найпоширеніше запитання. Ви подали декларацію, потім виявили неточність — але сума податку від цього не змінилася. Що далі?
Якщо під час перевірки — документальної або камеральної — контролюючий орган виявляє помилки у податковій звітності, які не призвели до заниження податкових зобов’язань, фінансові штрафи не застосовуються. Тобто якщо ви помилилися в показниках, але це ніяк не вплинуло на суму, яку мали сплатити до бюджету, — донарахування та фінансової санкції не буде.
Здавалося б — чудова новина. Але є нюанс.
Адміністративна відповідальність: про що забувають
Навіть якщо помилка не вплинула на суму податку, вона все одно може містити недостовірні дані або перекручення показників обліку. А це вже підстава для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розмір адміністративного штрафу за цією статтею становить від 85 до 170 грн за перше порушення та від 170 до 255 грн — за повторне протягом року. Суми, на перший погляд, невеликі. Але сам факт притягнення до відповідальності має значення — і для репутації, і для подальших відносин із контролюючими органами.
Тому навіть у ситуації, коли помилка «нічого не змінила» у податковому зобов’язанні, ігнорувати її — не найкращий варіант. Достовірність обліку та звітності має значення сама по собі.
Як виправити помилки у податковій звітності самостійно
Окей, помилку ви виявили. Що робити далі? Тут ключове значення має один фактор — чи минув граничний строк подання звітності.
Якщо строк подання ще не минув
У цьому разі ситуація найпростіша. Достатньо подати декларацію з позначкою «Звітна нова» до закінчення граничного строку подання. Раніше подана декларація фактично замінюється новою. Фінансових санкцій за це не передбачено.
Якщо строк подання вже минув
Після закінчення граничного строку виправити помилку можна тільки шляхом подання уточнюючого розрахунку або уточнюючої декларації — залежно від виду звітності. Це вже трохи складніший процес, але цілком доступний.
Загальні правила виправлення помилок у вже поданій звітності прописано в п. 50.1 Податкового кодексу України. Суть їх проста: ви подаєте уточнюючий документ за формою, що діє на момент подання (не за тією формою, яка діяла в періоді, за який виправляєте помилку). Якщо виправлення призводить до донарахування податку — суму недоплати потрібно сплатити до подання уточнюючого документа, а не після.
Подавати уточнюючі додатки потрібно лише тоді, коли зміни стосуються саме тих рядків, до яких ці додатки належать. Якщо помилка на додатки не вплинула — додавати їх не потрібно.
Виправлення помилок під час воєнного стану: що змінилось
Період воєнного стану суттєво вплинув на порядок нарахування штрафних санкцій при самостійному виправленні помилок. І тут є хороша новина для платників.
Самоштраф 3% — наразі не застосовується
За загальним правилом п. 50.1 ПКУ, якщо помилка призвела до заниження суми податку, платник при самостійному виправленні має нарахувати штраф у розмірі 3% від суми недоплати. Однак відповідно до п. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, тимчасово — на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану — у разі самостійного виправлення помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, платник звільняється від нарахування та сплати цього штрафу, а також пені.
Це стосується не тільки помилок за періоди воєнного стану. Виправляєте довоєнний період — правило працює так само. Відповідний рядок штрафу в уточнюючому документі просто не заповнюється.
Обмеження для ПДВ за періоди до лютого 2022 року
Щодо ПДВ діє окреме обмеження: до припинення або скасування воєнного стану не можна подавати уточнюючий розрахунок на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ та/або на декларування суми бюджетного відшкодування за періоди до лютого 2022 року (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Фактично це означає: за довоєнні періоди уточнення з ПДВ можливе лише у бік збільшення суми до сплати або якщо зміна взагалі не впливає на суму податку. Зменшити нараховане — поки що не можна.
Відео на тему: Як подати декларацію ФОП 3 група з І кв. 26 р. (копіюй мене)
Строки подання: загальне правило та приклад для ПДВ
Важливо не лише знати, як виправляти, а й встигнути це зробити вчасно.
Відповідно до п. 102.1 ПКУ, уточнюючий розрахунок подається не пізніше 1 095-го дня, що настає за останнім днем подання декларації за відповідний звітний період. Якщо декларацію подано із запізненням — відлік ведеться від дати фактичного подання.
Для ПДВ при цьому слід враховувати, що перебіг строку давності було зупинено на період з 12 березня 2020 року (початок карантину) по 1 серпня 2023 року (поновлення строків відповідно до Закону України від 30.06.2023 №3219-IX). Дні цього періоду виключаються з підрахунку 1 095 днів.
Коли подати уточнюючий розрахунок не можна
Є ситуації, коли уточнення неможливе навіть за наявності помилки. Зокрема, не можна подати уточнюючий розрахунок з ПДВ після анулювання ПДВ-реєстрації — оскільки платника виключено з Реєстру платників ПДВ. Також не можна подавати уточнення під час проведення документальної планової або позапланової перевірки за період, що уточнюється. Після завершення перевірки таке право відновлюється, хоча подання уточнення в цьому випадку може стати підставою для проведення позапланової перевірки.
Особливості для ФОП на єдиному податку
Для підприємців на спрощеній системі є свої нюанси виправлення помилок, і вони залежать від групи.
Для ФОП першої та другої груп сума єдиного податку фіксована і від розміру доходу не залежить — поки він не перевищує встановлений ліміт. Тому помилка в сумі доходу сама по собі не призводить до донарахування ЄП. Але якщо після виправлення з’ясовується, що ліміт перевищено — сума перевищення оподатковується за ставкою 15% (п. 293.4 ПКУ).
Для ФОП третьої групи виправлення доходу безпосередньо впливає і на суму єдиного податку, і на військовий збір. Тому тут уточнююча декларація потребує перерахунку всіх пов’язаних показників.
Окремий випадок — повернення передоплати. Якщо ФОП отримав передоплату в одному році, а повернув її в іншому, недостатньо просто відобразити повернення в поточній декларації. Позиція ДПС однозначна: потрібно подати уточнюючі декларації за всі попередні періоди, в яких ці суми відображалися.
Що стосується ЄСВ
Якщо помилка стосується єдиного соціального внеску, потрібно подати уточнюючий додаток 1 разом з уточнюючою декларацією. При виявленні недоплати розраховується пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочення. Штраф у розмірі 10% від суми донарахування ЄСВ застосовується незалежно від того, хто виявив помилку — сам платник чи податкова.
Але є і позитивний момент: адміністративний штраф при самостійному виправленні не нараховується. Тобто ініціатива у виправленні помилки все одно дає перевагу.
Висновок
Помилка у податковій звітності — це не катастрофа, а робочий момент, який потребує правильної реакції. Фінансового штрафу може не бути — особливо якщо помилка не вплинула на суму податку або якщо ви виправляєте її самостійно в умовах воєнного стану. Але розраховувати на те, що помилка «пройде непоміченою», не варто: адміністративна відповідальність за недостовірні дані існує, навіть якщо сума податку залишилася незмінною.
Найкраща стратегія — виявив помилку, сплатив недоплату (якщо вона є), подав уточнюючий документ. Чим раніше — тим менше ризиків.
Потрібна допомога з виправленням помилок у звітності? Зверніться до податкового адвоката — це швидше та безпечніше, ніж чекати на перевірку.



