Помилки в наказі про перевірку: коли це підстава для скасування ППР

Податкова прийшла з перевіркою, а в наказі навіть не зазначено, кого перевіряють. Помилки в наказі про перевірку можуть стати підставою для скасування податкового повідомлення-рішення (ППР) — і це стала позиція Верховного Суду. 

Але не кожен дефект оформлення має такі наслідки. Де проходить межа між несуттєвою помилкою і порушенням, яке ставить під сумнів законність усієї перевірки? 

Розберемося на конкретних прикладах із судової практики.

Що закон вимагає від наказу на фактичну перевірку

Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, розпочати фактичну перевірку можна лише за одночасного виконання двох умов: наявність законних підстав та пред’явлення належно оформлених документів — направлення на перевірку, копії наказу і службового посвідчення.

ПКУ чітко визначає, що саме повинен містити наказ: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта господарювання (або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку), мету та вид перевірки, підстави для її проведення, дату початку і тривалість.

Зазначення суб’єкта господарювання — не факультативний елемент, а обов’язковий реквізит. Ця вимога пов’язана з реалізацією права платника на захист: підстави перевірки повинні бути очевидними та зрозумілими не лише для контролюючого органу, а й для самого платника. Якщо документи оформлені з порушенням цих вимог, п. 81.1 ПКУ прямо передбачає наслідок — це підстава для недопущення перевіряючих.

Відсутність платника в наказі: позиція Верховного Суду

Як ця норма працює на практиці? Верховний Суд у постанові від 04.03.2021 у справі №803/1171/17 розглянув показову ситуацію. Податковий орган видав два накази на фактичну перевірку, в яких не визначено суб’єкта господарювання — зазначено лише адреси об’єктів. Платник, ознайомившись із документами, відмовився допустити перевіряючих.

Суд першої інстанції відмовив у позові, вважаючи, що «зміст наказів є зрозумілим». Але апеляція скасувала це рішення, а Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду в силі. Ключовий висновок: оскільки в наказах не визначено суб’єкта господарювання, ідентифікувати платника неможливо. Такі накази винесені з порушенням вимог п. 80.2 ст. 80 та п. 81.1 ст. 81 ПКУ і є протиправними.

Відео на тему: 🔎 Податкові перевірки у 2026 році!

Не кожен дефект — підстава для скасування

Водночас Верховний Суд зробив принципове застереження, яке важливо розуміти. Окремі дефекти оформлення — скажімо, неповнота посилань на конкретні пункти законодавства — не є безумовною підставою для визнання наказу протиправним, якщо з його змісту можна ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для перевірки.

Іншими словами, суди розмежовують два рівні порушень. Технічні неточності — коли в наказі, наприклад, неповно процитовано норму закону, але загалом зрозуміло, на якій підставі проводиться перевірка — суд може визнати несуттєвими. А от порушення, які роблять наказ принципово дефектним — як відсутність зазначення платника — належать до іншої категорії, оскільки без цієї інформації неможливо встановити, кого саме перевіряють.

Цю правову позицію підтвердив і Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.11.2025 у справі №160/27673/24, яка була залишена в силі Верховним Судом. Відповідно, незаконним є й ППР, прийняте за результатами перевірки на підставі такого наказу.

Що робити, якщо помилки виявлено після перевірки

Ідеальний сценарій — знайти помилки в наказі про перевірку ще до початку самої перевірки та не допустити перевіряючих. Але на практиці так буває далеко не завжди: платник може не звернути увагу на дефект в момент пред’явлення документів, або помилка стає очевидною лише після детального аналізу. Чи означає це, що можливість захисту втрачено?

Верховний Суд (справи №816/228/17 та №420/17645/24) дає чітку відповідь: наказ про перевірку не оскаржується окремо, якщо платник допустив контролюючий орган до перевірки — у такому разі наказ вважається реалізованим. Однак це не означає, що платник залишається без захисту. Порушення процедури призначення та проведення перевірки стають підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за її результатами.

Тобто стратегія захисту змінюється: оскаржується вже не сам наказ, а безпосередньо ППР. І саме на цьому етапі платник може посилатися на процедурні порушення при призначенні перевірки як на підставу для визнання ППР протиправним.

Отримали ППР за результатами сумнівної перевірки? Зверніться до податкового адвоката для аналізу ситуації →

Поширені запитання (FAQ)