Продаж вживаних речей в Україні: чи треба платити податок
Практично кожен українець час від часу продає свої вживані речі через OLX, Facebook Marketplace або інші платформи. Виникає логічне запитання: чи потрібно сплачувати податок з продажу вживаних особистих речей, і чи загрожують якісь санкції тим, хто цього не робить? Розберемося в цьому питанні з точки зору законодавства та офіційної позиції податкової служби.
Що говорить законодавство про продаж вживаних речей
З точки зору Податкового кодексу України (ПКУ), ситуація з оподаткуванням продажу вживаних особистих речей доволі неоднозначна. Відповідно до загальних норм оподаткування, будь-який дохід фізичної особи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовим збором 1,5%, якщо для такого доходу не передбачено спеціальних умов або звільнення від оподаткування. Стаття 165 ПКУ містить перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Однак у цьому переліку прямо не згадується продаж вживаних особистих речей як неоподатковуваний дохід. Виняток становлять лише кілька конкретних випадків:
- Продаж житлової нерухомості (один раз на рік)
- Продаж рухомого майна у вигляді легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (один раз на рік)
- Продаж земельних ділянок (за певних умов)
Для всіх інших вживаних речей (одяг, меблі, техніка, дитячі товари тощо) прямого звільнення від оподаткування в ПКУ не передбачено. Тому з формально-юридичної точки зору, якщо ви продали свій старий смартфон, дитячий велосипед або шафу, ви повинні були б включити отриманий дохід до своєї річної декларації та сплатити з нього 19,5% податків. Проте такий підхід суперечив би здоровому глузду та створив би величезне адміністративне навантаження як на громадян, так і на податкову службу. Саме тому на практиці застосовується інший підхід.
Відео на тему: Продав вживану річ – маєш сплатити податок?
Офіційна позиція податкової щодо продажу вживаних речей
Попри відсутність прямого звільнення в ПКУ, Державна податкова служба України виробила власну позицію щодо оподаткування продажу вживаних особистих речей.
Згідно з цією позицією, періодичний продаж вживаних особистих речей не оподатковується.
Податкова служба обґрунтовує це посиланням на концепцію підприємницької діяльності, яка визначена в статті 42 Господарського кодексу України як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Ключовим критерієм тут є систематичність.
Якщо ви періодично продаєте свої особисті речі, які були у використанні, це не вважається систематичною діяльністю, спрямованою на отримання прибутку, а отже, не кваліфікується як підприємництво і не підлягає оподаткуванню.
Варто відзначити, що податкова служба не встановлює чітких кількісних критеріїв або лімітів для визначення, коли продаж вживаних речей перетворюється на систематичну діяльність. Кожен випадок розглядається індивідуально, враховуючи:
- Частоту продажів
- Кількість проданих товарів
- Однотипність товарів
- Загальну суму отриманого доходу
- Наявність ознак комерційної діяльності (наприклад, закупівля товарів для перепродажу)
Така гнучкість підходу дозволяє податковій службі зосередитися на виявленні справжніх порушників (тих, хто фактично займається підприємницькою діяльністю без реєстрації), а не витрачати ресурси на контроль за громадянами, які просто позбавляються непотрібних речей.
Коли продаж вживаних речей може привернути увагу податкової
Хоча періодичний продаж особистих речей зазвичай не викликає претензій з боку податкової служби, існують ситуації, коли така діяльність може привернути увагу контролюючих органів і потенційно призвести до донарахування податків та штрафів. Ось ознаки, які можуть свідчити про систематичну підприємницьку діяльність, а не звичайний продаж вживаних речей:
- Регулярність продажів — ви продаєте товари щотижня або навіть щодня протягом тривалого періоду
- Великі обсяги — кількість проданих товарів значно перевищує те, що може мати звичайна людина для особистого використання
- Однотипність товарів — ви продаєте багато однакових або схожих товарів
- Нові товари — ви продаєте переважно нові речі, а не вживані
- Закупівля для перепродажу — є докази того, що ви спеціально закуповуєте товари для подальшого продажу
- Значні суми — загальний дохід від продажів становить суттєву суму (наприклад, понад 100 тисяч гривень на рік)
- Наявність складу, бізнес-акаунту — ви використовуєте спеціальне приміщення для зберігання товарів, маєте бізнес-акаунт на торгових платформах тощо
Якщо ваша діяльність відповідає кільком з цих критеріїв, податкова служба може класифікувати її як незареєстровану підприємницьку діяльність. У такому випадку наслідки можуть бути серйозними:
- Донарахування податків (ПДФО, військовий збір, можливо ЄСВ)
- Штрафи за неподання декларації та несплату податків
- Штраф за здійснення незареєстрованої підприємницької діяльності (від 17 000 до 34 000 гривень за перше порушення)
- Вимога зареєструватися як ФОП для подальшого ведення такої діяльності
Тому, якщо ви регулярно заробляєте на продажу товарів, варто розглянути можливість офіційної реєстрації як фізична особа-підприємець (ФОП) на спрощеній системі оподаткування, що дозволить вам легально здійснювати таку діяльність та сплачувати значно менші податки.
Робимо висновки
Підсумовуючи, можна сказати, що періодичний продаж вживаних особистих речей не потребує сплати податків та подання декларації. Хоча формально податкове законодавство не містить прямого звільнення для таких доходів, на практиці податкова служба не вважає таку діяльність підприємництвом, якщо вона не має систематичного характеру.
Однак важливо розуміти різницю між звичайним продажем непотрібних речей та систематичною торговельною діяльністю. Якщо ви продаєте нові товари або велику кількість однотипних товарів регулярно та з метою отримання прибутку, це може бути кваліфіковано як незареєстрована підприємницька діяльність з відповідними податковими наслідками.
