Скарга споживача як підстава для фактичної перевірки: позиція Верховного Суду 2026
Скарга споживача — один із найпоширеніших приводів для фактичної перевірки ДПС. Але чи є вона автоматичною підставою для того, щоб прийти до підприємця з перевіркою? 16 квітня 2026 року Верховний Суд у постанові у справі №520/5729/25 дав однозначну відповідь: ні.
Факт існування скарги споживача сам по собі не робить перевірку законною. Суд, розглядаючи спір щодо правомірності такої перевірки, зобов’язаний дослідити зміст скарги та встановити: чи стосується вона конкретного платника і чи містить достатні ознаки можливого порушення.
Скарга споживача: що сталося у справі
ФОП отримала штраф у розмірі 298 033,89 грн за результатами фактичної перевірки — зокрема за ненадання на початок перевірки документів, що підтверджують облік товарних запасів.
Підставою для проведення перевірки стала скарга споживача (підпункт 80.2.3 ст. 80 ПКУ) — письмове звернення покупця про порушення порядку проведення розрахункових операцій у магазині мережі.
Підприємець оскаржила рішення про штраф у суді, зокрема вказуючи, що:
- у наказі на перевірку не зазначено жодних ідентифікуючих даних саме ФОП ОСОБА_1 — лише назва торгової марки без прив’язки до конкретного суб’єкта господарювання;
- внутрішня доповідна записка податкового органу має узагальнений характер і стосується невизначеного кола осіб;
- до матеріалів справи долучено нечитабельні копії документів — фактично неможливо встановити зміст скарги та кого саме вона стосується.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили. Верховний Суд їхні рішення скасував і направив справу на новий розгляд.
Ключовий висновок Верховного Суду
Верховний Суд чітко сформулював вимогу до судів у спорах цієї категорії: формальна наявність скарги споживача — недостатня підстава для визнання перевірки законною.
Суди зобов’язані:
- дослідити зміст скарги — встановити, що саме описано як порушення;
- перевірити предметність скарги — чи містить вона обставини, які можуть свідчити про ймовірне порушення саме цим конкретним платником податків;
- перевірити відповідність скарги вимогам закону — зокрема вимогам Закону України “Про звернення громадян”: наявність даних про заявника, опис порушення, дату та предмет покупки;
- встановити, чи ідентифікує скарга конкретного суб’єкта господарювання — посилання лише на назву торговельної мережі без зазначення конкретного ФОП або юрособи є недостатнім.
У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій жодної з цих перевірок не провели — визнали наявність скарги достатньою підставою і перейшли до оцінки самих порушень. Верховний Суд з таким підходом не погодився.
Різниця між юридичною і фактичною підставою перевірки
Верховний Суд у цій постанові окремо підкреслив принципово важливе розмежування, яке часто ігнорують:
Юридична підстава — це норма Податкового кодексу, що дає право на перевірку (наприклад, пп. 80.2.3 ПКУ — скарга споживача).
Фактична підстава — це конкретні обставини та факти, що підтверджують: підстава для перевірки дійсно існує щодо саме цього платника.
Наявність посилання у наказі на відповідний підпункт ПКУ — це лише юридична підстава. Без належної фактичної підстави (конкретної, предметної, правильно оформленої скарги, яка ідентифікує платника) перевірка може бути визнана незаконною.
Що це означає для ФОП на практиці
Ця постанова — важливий інструмент захисту для тих, хто стикається або може зіткнутися з фактичною перевіркою ДПС на підставі скарги споживача.
По-перше, при отриманні наказу на перевірку варто одразу аналізувати: що є фактичною підставою і чи зазначена вона у наказі достатньо конкретно. Якщо у наказі лише загальне посилання на норму закону без ідентифікації конкретних фактів — це вже аргумент для оскарження.
По-друге, якщо результатом перевірки стало оскаржуване рішення — при зверненні до суду варто вимагати дослідження змісту скарги, яка стала підставою для перевірки. Суд зобов’язаний це зробити — і тепер є пряме підтвердження цього з боку Верховного Суду.
По-третє, нечитабельні або неідентифікуючі документи у матеріалах справи — це не технічний недолік, а суттєва обставина, яка впливає на законність перевірки.
Висновок
Постанова Верховного Суду у справі №520/5729/25 закріплює чітку позицію: скарга споживача як підстава для фактичної перевірки повинна бути предметною, конкретною і такою, що ідентифікує саме того платника, якого перевіряють. Суд не може обмежитися констатацією факту існування скарги — він зобов’язаний перевірити її зміст і відповідність вимогам закону.
Якщо ви отримали наказ на фактичну перевірку, результатом якої стало оскаржуване рішення, або маєте сумніви щодо законності підстав для проведення перевірки — звертайтесь до фахівців юридичної компанії YANKIV. Ми проаналізуємо обставини справи, оцінимо підстави для оскарження та допоможемо захистити ваші права.
Якщо хочете самостійно підготуватись до податкових перевірок — ми підготували практичний курс «Податкові перевірки: від підготовки до оскарження». Дізнайтесь більше про програму за посиланням!



