Трудовий договір чи ЦПХ: коли Держпраці нарахує штраф 751 000 грн

Верховний Суд поставив крапку в справі, яка тривала понад чотири роки: ФОП-лісопильник, який оформив шістьох працівників за цивільно-правовими договорами замість трудових, заплатить штраф у розмірі 751 140 грн. Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік підприємця, але Касаційний адміністративний суд скасував їхні рішення.

Ця справа — наочний приклад того, як держава бореться з «прихованим працевлаштуванням» і чому формальне оформлення договору підряду не завжди рятує від відповідальності.

Фабула справи: ЦПХ замість трудового договору

ФОП займався лісопильним та стругальним виробництвом. Під час інспекційного відвідування Держпраці виявила шістьох осіб, які виконували роботи з розпилення та складання деревини. Жоден з них не мав трудового договору — натомість були оформлені цивільно-правові договори на виконання робіт.

За договорами двоє осіб розпилювали лісопильні матеріали на дошку, а четверо інших — переносили цю дошку від обладнання та складали її.

Підприємець стверджував: це підрядники, не працівники. Вони самостійно організовують свою роботу, не підпорядковуються внутрішньому розпорядку, використовують власні інструменти. Він навіть сплатив за них ПДФО, ЄСВ та військовий збір як за виконавців за ЦПХ.

Держпраці з цим не погодилась і наклала штраф за статтею 265 КЗпП — 30 мінімальних зарплат за кожного неоформленого працівника. Загалом — 751 140 грн.

Позиція судів першої та апеляційної інстанцій

Суди нижчих інстанцій стали на бік підприємця. Їхня логіка:

• Між сторонами укладені цивільно-правові договори
• Предметом договору був конкретний результат (розпиляти 60 м³ деревини), а не процес праці
• Виконавці не підпорядковувалися внутрішньому трудовому розпорядку
• Договори не мали постійного характеру
• Є акти прийому-передачі виконаних робіт
• Є пояснення самих виконавців, що вони працювали саме за ЦПХ

Висновок судів: Держпраці не довела наявність трудових відносин.

Позиція Верховного Суду: чому це таки трудові відносини

Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року (справа №560/975/19) повністю скасував рішення попередніх інстанцій. Ключові аргументи:

1. Робота збігається з основним видом діяльності ФОП

Підприємець зареєстрований за КВЕД 16.10 «Лісопильне та стругальне виробництво». Особи виконували саме ці роботи — розпилювання та обробку деревини. Це не разові послуги, а основна діяльність підприємства.

Верховний Суд неодноразово зазначав: якщо робота, яку виконує особа, збігається з видом економічної діяльності підприємця — це ознака трудових відносин.

2. Роботи були взаємопов’язані та організовані

Шість осіб виконували послідовні операції: двоє пиляли колоди, четверо переносили дошки. Це єдиний виробничий процес, а не окремі незалежні підряди.

Суд зазначив: «фактично зазначеними договорами було організовано послідовну роботу, виконання якої однією особою надавало можливість виконання роботи іншою особою».

3. Суперечності в обсягах робіт

За договорами двоє осіб мали розпиляти 120 м³ деревини. А четверо — перенести 240 м³. Звідки подвійний обсяг? Підприємець пояснив це тим, що працівники «переносили дошку кілька разів на день на власний розсуд». Суд визнав це пояснення непереконливим.

4. Формальні умови договору не мають вирішального значення

Те, що в договорі написано «виконавець не підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку» — не означає, що це правда. Суд оцінює фактичні обставини, а не формулювання в документах.

Ознаки трудових відносин за позицією Верховного Суду

Суд навів характерні ознаки, які відрізняють трудові відносини від цивільно-правових:

• Систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не за результат)
• Підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку
• Виконання роботи за професією, визначеною Класифікатором професій
• Обов’язок роботодавця надати робоче місце
• Дотримання правил охорони праці на підприємстві

Ці критерії Верховний Суд застосовує послідовно у численних справах (постанови від 14.05.2020, 09.07.2020 у справі №821/851/17, 02.02.2021 у справі №0540/5987/18-а та інші).

Чому не допомогли пояснення самих «виконавців»

Підприємець надав нотаріально завірені пояснення від виконавців, що вони працювали саме за ЦПХ, самостійно організовували роботу і не вважали себе працівниками.

Верховний Суд зазначив важливе: норми статті 24 КЗпП повинні застосовуватися роботодавцями незалежно від того, чи наполягає на оформленні працівник, чи ні.

Тобто навіть якщо сама людина каже «я не хочу трудовий договір» — це не звільняє роботодавця від обов’язку оформити відносини правильно, якщо вони за своєю суттю є трудовими.

Наслідки підміни трудових відносин цивільно-правовими

Верховний Суд акцентував: замінюючи трудові договори на ЦПХ, роботодавці позбавляють працівників конституційних прав:

• На оплату праці не нижче мінімальної
• На відпочинок та оплачувані відпустки
• На безпечні умови праці
• На соціальне страхування
• На захист у разі незаконного звільнення
• На лікарняні та декретні виплати

Саме тому держава жорстко переслідує такі схеми.

Розмір штрафу: як рахується

За фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору передбачено штраф у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати за кожного працівника (абзац 2 частини 2 статті 265 КЗпП).

У цій справі: 6 працівників × 30 мінімалок = 751 140 грн (на момент виявлення порушення мінімальна зарплата становила 4 173 грн).

Висновки для роботодавців

Коли ЦПХ — це насправді трудові відносини:

• Виконавець працює в межах основного виду діяльності підприємства
• Робота має систематичний характер
• Виконавці працюють узгоджено, як частина єдиного процесу
• Робота виконується на території та обладнанні замовника
• Оплата здійснюється регулярно, а не за конкретний результат

Що не рятує від штрафу:

• Формулювання в договорі про «відсутність підпорядкування»
• Пояснення самих виконавців, що вони «не працівники»
• Сплата ПДФО та ЄСВ як за ЦПХ
• Акти прийому-передачі робіт

Рекомендації:

Якщо особа виконує роботу, яка збігається з вашим основним видом діяльності, і ця робота має систематичний характер — оформлюйте трудовий договір. Навіть якщо сам виконавець просить оформити ЦПХ.

Держпраця активно проводить перевірки, особливо за зверненнями інших органів. У цій справі перевірка відбулася саме за ініціативою Управління захисту економіки.

Щоб дізнатись які шанси виграшу в суді саме вашої справи, запишіться на консультацію до Богдана Янків!