Контрольована іноземна компанія (КІК): все про звітність та штрафи

Що таке кік та хто така контролююча особа?

Перш за все варто розібратися, чи загалом у Вас є КІК і чи вважаєтесь Ви контролюючою особою?

КІК – це будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України. Окрім цього, Податковий кодекс також передбачає, що КІК може бути утворення без статусу юридичної особи (наприклад, партнерства, трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави (території)).

Натомість контролююча особа – це фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Якщо у Вас виникло питання щодо податкового резиденства України, переходьте за посиланням і дізнайтесь більше: https://yankiv.com/ua/yak-staty-gromadyanynom-nerezydentom/.

Слід врахувати те, що іноземна компанія буде визнаватися контрольованою, якщо контролююча особа:

1. Володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків;
2. Володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків (Наприклад, три фізичні особи – резиденти України мають частки по 15% кожен в іноземній юридичній особі, в сукупності виходить 55% і таким чином, дана юридична особа буде вважатися КІК); 3. окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою. Під здійсненням фактичного контролю варто розуміти:

• Надання зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;
• Ведення переговорів із контрагентами;
• Наявність довіреності на здійснення суттєвих правочинів, виданої на строк більш ніж 1 рік;
• Здійснення операцій з банківського рахунку;
• Зазначення у банку особи як бенефіціара компанії під час відкриття рахунку.

Зверніть увагу, що здійснення фізичною особою фактичного контролю над іноземною компанією встановлюється та доводиться державним податковим органом, а не самою фізичною особою.

Таким чином, якщо Ви резидент України та маєте частку у визначеному законодавством розмірі або ж маєте фактичний контроль над іноземною компанією, то Ви вважаєтесь контролюючою особою іноземної компанії. У випадку, якщо Ви маєте меншу частку в статутному капіталі іноземної компаній, ніж це встановлено законом або ж не маєте фактичного контролю,  Ви не будете вважатись контролюючою особою і про КІК непотрібно повідомляти та звітувати державній податковій службі України.

Також варто зазначити, що фізична особа-підприємець (ФОП), яка зареєстрована закордоном, не є юридичною особою, а отже – приписи про КІК на іноземного ФОП не поширюються. Аналогічне правило діє також і для благодійних чи громадських організацій – учасники таких організацій не вважаються контролюючими особами.

Як повідомляти про КІК?

З 1 січня 2022 року резиденти України зобов’язані повідомляти про КІК (якщо вони вважаються контролюючою особою) у таких випадках:

• Створення ними іноземної юридичної особи або іншого утворення без статусу юридичної особи;
• Ліквідації юридичної особи;
• Отримання (придбання або отримання в подарунок) частки в іноземній компанії у розмірі, встановленому законом;
• Втрата (продаж або дарування) частки в іноземній компанії;
• Набуття особою статусу бенефіціара іноземної компанії або втрата такого статусу.

Отож, повідомляти податкові органи про КІК потрібно не лише у випадку його створення, але при будь-яких змінах обсягу контролю над такими іноземними компаніями.

Для подання повідомлення про КІК податковому органу встановлений строк – 60 календарних днів, який обчислюється з дня створення чи ліквідації іноземної компанії або набуття чи відчуження частки в такій компанії.

Повідомлення про КІК можна надіслати за допомогою особистого електронного кабінету платника податків. У кабінеті платника податків таке повідомлення визначене ідентифікатором формою F1308001/J1308001. Детальна інструкція заповнення повідомлення про КІК розміщена на сайті ДПС:

https://tax.gov.ua/data/material/000/570/686074/_ONOVLENA_KROKI_PODACH_POV_DOML.pdf

Що є об’єктом оподаткування кік, ставки оподаткування та підстави звільнення від оподаткування

Об’єктом оподаткування від діяльності КІК є скоригований прибуток, який отримує контролююча особа. Скоригований прибуток – це прибуток іноземної компанії згідно з фінансовою звітністю, яка складається за відповідний календарний рік, та коригується на податкові різниці, які передбачені ПК України. Скоригований прибуток має бути пропорційний до частки, якою володіє (контролює) фізична контролююча особа.

Ставка податку, перш за все, залежить від контролюючої особи. Як вже відомо, контролюючою особою може бути як фізична, так і юридична особа. Скоригований прибуток КІК включається до загального оподатковуваного доходу, який зазначається в звітній річній декларації. Для фізичної особи – декларація про майновий стан і доходи, для юридичної – декларація з податку на прибуток підприємств.

Ставка податку для фізичної особи

Базова ставка для фізичної особи становить 19,5% (Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 18% + військовий збір (ВЗ) 1,5%). Однак ставка податку може змінитися за таких умов:

• Якщо КІК розподілив та виплатив прибуток контролюючій особі до моменту подання ним звіту про КІК, ставка податку на такий прибуток становитиме 9%. Якщо виплата прибутку відбулась після подання звіту, то такий дохід контролююча особа оподатковує за ставкою 18%. Проте у контролюючої особи є можливість наступного року здійснити перерахунок податку із застосуванням 9%. Для цього потрібно подати уточнюючу декларацію до закінчення другого календарного року, який слідує за звітним. (пп. 170.13.2 ПКУ)

Також варто згадати про прибуток КІК, який отримано від юридичних осіб України як дивіденди. Такі дивіденди прирівнюються до дивідендів контролюючої особи і відповідно їх потрібно включати до загального доходу. Проте ці дивіденди не входять в скоригований прибуток КІК, тому при оподаткуванні доходів варто розрізняти дохід КІК у вигляді скоригованого прибутку та дохід отриманий КІК з інших джерел (дивіденди і тд).

Отож,  дохід у вигляді дивідендів буде оподатковуватись за ставками:

• Якщо виплату здійснила компанія платник податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) – 5%;
• Якщо виплату було отримано від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток 9%. (пп. 170.13.3 ПКУ).

Ставка податку для юридичної особи

Базова ставка для юридичної особи становить 18%. Доцільно зазначити, що контролююча особа під час встановлення об’єкта оподаткування сплачує скоригований прибуток, при цьому не включає доходи, які нараховані за методом участі капіталу (дохід від фінансових інвестицій). Однак, якщо дивіденди будуть більшими від скоригованого прибутку, то вже з різниці потрібно доплатити податок на прибуток підприємств.

Звільнення від оподаткування прибутку КІК

Скоригований прибуток КІК звільняється від оподаткування, якщо:

1. Загальний сукупний дохід усіх КІК контролюючої особи менший від 2 мільйони євро на кінець звітного періоду.
2. Між Україною та країною, в якій зареєстрована КІК укладена угода про уникнення подвійного оподаткування або про обмін інформацією між ними, при умові дотримання однієї з вимог:
3. КІК сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, яка є меншою від базової ставки не більш ніж на 5% (тобто не менше 13%).
4. Частка пасивних доходів не перевищує 50% від загальної суми доходів КІК з усіх можливих джерел.

До пасивних доходів можна віднести (пп. 14.1.268 ПКУ):

• проценти на поточний або депозитний банківський рахунок, інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);
• дохід, який виплачує компанія, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;
• відсотки (дисконт), отримані власником облігації від їх емітента;
• роялті;
• дивіденди;
• страхові виплати і відшкодування тощо.

1. КІК є благодійною організацією, яка не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників);
2. КІК є публічною компанією, акції якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі (перелік бірж встановлює Кабінет Міністрів України).

При наявності підстав звільнення від оподаткування контролююча особа не оподатковує прибуток отриманий КІК, але в будь-якому випадку повинна подавати звіт про КІК та повідомляти податкові органи про зміну обсягу контролю над КІК.

Подання звіту про кік

При повідомленні про КІК контролююча особа в подальшому зобов’язується подавати звітність про КІК та сплачувати податки з отриманого прибутку КІК (якщо немає підстав для звільнення).

Слід розрізняти такі поняття як «повідомлення про КІК» та «звіт про КІК». Повідомлення про КІК Ви подаєте протягом 60 днів з моменту отримання статусу контролюючої особи, тобто коли Ви заволоділи певним розміром частки в статутному капіталі іноземної компанії або почали здійснювати контроль над такою компанією.

Звіт Ви подаєте разом з річною деклараціяєю про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) або податковою декларацією з податку на прибуток (для юридичних осіб) за відповідний звітний календарний рік.

Отож, у повідомленні Ви лише зазначаєте, що Ви є контролюючою особою іноземної компанії, а вже у звіті Ви надаєте інформацію податковим органам щодо діяльності такої компанії.

2022 рік вважається першим звітним роком для подання звітності про КІК. Проте такий звіт можна подати разом з деклараціями за 2023 рік до 1 травня 2024 року. Тобто до 1 травня 2024 року Ви можете подати звіт про КІК за 2022 і 2023 роки із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовується.

Звіт про контрольовані іноземні компанії подається в електронному кабінеті платника податків з ідентифікатором форми J0108701 (для юридичних осіб) та F0108701 (для фізичних осіб). До кожної іноземної компанії подається окремо звіт про таку компанію.

До звіту також має бути подана належним чином завірена копія фінансової звітності, яка підтверджує отриманий прибуток КІК. Як саме має бути завірена фінансова звітність в законодавстві не зазначено, але сама вимога є. Таким чином, найкращим варіантом буде, якщо фінансова звітність буде нотаріально посвідчена і перекладена на українську мову із засвідченням підпису перекладача.

Звіт про контрольовані іноземні компанії може бути у двох формах: повний та скорочений. Скорочений звіт подається в тих випадках, коли контролююча особа не може забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Контролююча особа зобов’язана подати повний звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.

Повний звіт загалом складається з загальних відомостей про контролюючу особу, відомостей про контрольовану іноземну компанію та інформації про додатки, що додаються до звіту та є його невід’ємною частиною.

Заголовна частина Звіту містить загальні відомості про звітний (податковий) період, за який подається Звіт, та звітний (податковий) період, що уточнюється.

У загальних відомостях про контролюючу особу наводяться дані:

• про платника податків, який подає звіт;
• найменування контролюючого органу, до якого подається документ;
• вид контролю, який здійснює контролююча особа над контрольованою іноземною компанією.

У відомостях про контрольовану іноземну компанію, зокрема, зазначаються дані

• про контрольовану іноземну компанію;
• розмір частки контролюючої особи;
• структуру володіння часткою;
• інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) та прибутку до оподаткування;
• розрахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії;
• інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії;
• суми дивідендів;
• суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;
• перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту “г” підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу;
• кількість працівників контрольованої іноземної компанії;
• інформація про суму прибутку контрольованої іноземної компанії.

Скорочений звіт складається із заголовної частини, загальних відомостей про контролюючу особу та відомостей про контрольовану іноземну компанію. Заголовна частина скороченого Звіту містить загальні відомості про звітний (податковий) період, за який подається звіт, та звітний (податковий) період, що уточнюється.

У загальних відомостях про контролюючу особу наводяться дані:

• про платника податків, який подає скорочений Звіт,
• найменування контролюючого органу, до якого подається документ,
• вид контролю.

У розділі відомостей про контрольовану іноземну компанію зазначаються:

• розмір частки;
• структура володіння часткою.

Підсумовуючи, контролююча особа кожного року повинна разом з декларацією про майновий стан і доходи або декларацією з податку на прибуток підприємств подавати звіт про КІК з належним чином завіреною фінансовою звітністю, в якій підтверджується прибуток КІК. У випадку неможливості скласти фінансову звітність КІК або розрахувати скоригований прибуток до граничного строку подання звітності, контролююча особа має право подати звіт про КІК в скорочені формі. Проте у наступному календарному році особа зобов’язана подати повний звіт до кінця календарного року, який є наступний за звітний.

Відповідальність за порушення законодавства про кік

У даному розділі ми розглянемо можливу відповідальність за неподання або несвоєчасне подання повідомлення про КІК та звіту про КІК.

Відповідальність за неповідомлення/несвоєчасне повідомлення про КІК

Як вже відомо, повідомлення про КІК варто надіслати податковому органу протягом 60 днів з дня набуття або відчуження частки в іноземній компанії. На даний момент, відповідальності за несвоєчасне подання повідомлення про КІК немає. Однак податковим законодавством передбачена відповідальність за неподання повідомлення про КІК у вигляді штрафу, розмір якого становить 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи (станом на 2023 рік – 805 200 грн.).

Окрім цього, існує законопроект № 8137, який передбачає відповідальність за прострочення повідомлення про КІК. Кожен календарний день прострочення = 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб, але є межа – не більше 25 розмірів прожиткового мінімуму (станом на 2023 рік – 67 100 грн.).

Таким чином, у випадку виявлення податковим органом порушення у вигляді неподання повідомлення про КІК, буде застосований до контролюючої особи штраф у розмірі 805 200 грн. У випадку прийняття законопроекту № 8137 розмір за неподання повідомлення має бути меншим – до 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 2023 рік – 134 200 грн.).

Відповідальність за неподання/несвоєчасне подання звіту про КІК

Звіт про КІК подається разом з декларацією про майновий стан і доходи або декларацією з податку на прибуток підприємств кожного року до 1 травня року, який є наступним за звітний.

Неподання контролюючою особою звіту про КІК тягне за собою накладення штрафу у розмірі 100 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік – 268 400 грн.).

Несвоєчасне подання звіту про КІК тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік – 134 200 грн).

У випадку приховування:

• однієї або кількох іноземних компаній в звіті про КІК (якщо контролююча особа одразу має частку/фактичний контроль у кількох іноземних компаніях);
• та/або приховуванні повної суми скоригованого прибутку,

настає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 3% від суми доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку за відповідний рік, який не відображено у звіті, в залежності від того, яке з тих значень є більшим, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік – 268 400 грн.) за кожен факт невідображення КІК та/або за всі невідображені суми.

Варто наголосити, що сплата штрафів не звільняє платника податків від обов’язку подання звіту та підтверджуваних документів, які передбачені податковим законодавством (належним чином завірена фінансова звітність про КІК).

Якщо Ви протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафів, не подали звітність – Вам грозить накладення штрафу в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен календарний день неподання звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб (станом на 2023 рік – 805 200 грн.).

Однак, як раніше зазначалося, контролююча особа має право подати звіт за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Інформація взята з першоджерела: https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/643901.html.

Підсумовуючи, у випадку виявлення податковим органом порушення у вигляді неповідомлення про КІК контролююча особа буде зобов’язана сплатити штраф 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи (станом на 2023 рік – 805 200 грн.) Якщо факт неповідомлення буде виявлено вже у 2024 році на контролюючу особу може бути одразу ж накладено ще штраф за неподання звіту про КІК у розмірі 100 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік – 268 400 грн.).

Таким чином, радимо не затягувати з повідомленням про КІК, оскільки у протилежному випадку на Вас очікує чималий штраф.