Реєстрація громадської організації

Реєстрація громадської організації у м. Львів – з чого слід почати

Для того, щоб реєстрація громадської організації у м. Львів, та й по всій України пройшла успішно – до цього варто добре підготуватися. Базовою підготовкою є визначення того, для чого Вам потрібна громадська організація, тобто з метою її діяльності, можливо у Вас також зразу вдасться зрозуміти спосіб фінансування її діяльності.

Всі ці базові параметри треба визначати з партнерами, адже створити громадську організацію можуть як мінімум дві особи, або більше.

Після визначення з базавими моментами, на основі паспорта та ідентифікаційного коду можна підготувати всі необхідні документи для створення громадської організації:

1. Статут громадської організації;
2. Протокол про створення;
3. Реєстраційна заявка;
4. Заявка на реєстрацію неприбуткової організації в органах ДПС.

До речі, варто знати, що громадська організація – це є один із видів громадського об’єднання. Також, ще є громадська спілка – її створюють юридичні особи.

Крім того, громадська організація – це вид юридичної особи, який підходить більше для непідприємницької мити, тобто без одержання прямого прибутку. Практичні приклади використання громадської організації описані нижче. А от для підприємництва добре підходить юридична особа під назвою Товариство з обмеженою відповідальністю. Про процедуру його формування вже є чудова стаття.

Яка може бути мета для створення ГО?

Створюючи громадську організацію мета у її засновників може бути дуже різна:

1. Можливість отримати грант, або взяти участь в конкурсі на його отримання;
2. Надавати допомогу певній категорії населення, наприклад, хворим чи біженцям, шляхом збору благодійних внесків;
3. Просування певного інтересу на державному рівні, наприклад, захист прав жінок, або інші політичні цілі.

Часто громадські організації створюють для того, щоб працювати як засоби масової інформації, яскравим представником цього прикладу є HromadskeTV.

До прикладу, громадська організація Самопоміч створювалася з метою допомоги людям, а переросла в політичний проект.

До речі, часто також використовують громадські організації для структурування бізнесу та оптимізації оподаткування, зокрема у ІТ-бізнесі.

Як бачимо, прикладів роботи із громадською організацією може бути маса, головне – це правильно організувати та структурувати діяльність.

Що треба передбачити в статуті громадської організації?

Статут громадської організації – це документ, у якому прописані всі базові засади для здійснення діяльності. Принцип роботи має бути такий, якщо Вам не зрозуміло, як вирішити конкретну ситуацію – Ви звертаєтесь до статуту і читаєте як він це регулює. Звичайно, щоб мати можливість звернутися в потрібний момент до статуту перед реєстрацією громадської організації його потрібно правильно прописати.

Статут потрібно підготувати досить відповідально, оскільки перший наслідок неправильного підготовленого статуту – це по-перше відмова у реєстрації. По-друге, якщо зробити поганий статут, то часто доведеться вносити до нього зміни; а по-третє, якщо у статуті не передбачити всі можливі ситуації – то ним буде складно керуватися для вирішення поточних питань діяльності громадської організації.

Згідно Закону України “Про громадські об’єднання” в статуті громадської організації має бути передбачено:

1. найменування організації, та скорочене найменування в разі наявності (до речі, найменування обов’язково має бути українською мовою, а додатково можна обрати найменування будь-якою мовою);
2. мета, цілі діяльності організації;
3. порядок вступу нових учасників, а також порядок виходу учасників організації;
4. права та обов’язки учасників організації;
5. повноваження керівника організації (до речі, керівника можна перейменувати на “директор”, “джедай”, або будь-як інше);
6. повноваження вищого органу правління (збедільшого, це збори учасників організації);
7. прописати інші органи управління, або департаменти громадської організації;
8. спосіб отримання фінансування організації, порядок використання отриманих коштів;
9. порядок внесення змін в статут організації;
10. порядок припинення чи саморозпуску організації.

Насправді, окрім перелічених вище положень можна передбачити багато нюансів, та тонкощів, які регулює статут. Здебільшого, грамотний юрист порекомендує всі необхідні розділи. Наприклад, доцільно прописати можливість керівника громадської організації працювати без оплати праці, у разі відсутності коштів в такої організації.

Підпишись на канал

«

Prev

1

/

20

Next

»

Податки виростуть! Якими будуть ЄП, ЄСВ та податки на працівників у 2024 році?

Бізнес без ФОП зі сплатою 6% податку

Окрім ЦІЄЇ жодна податкова реформа НЕ спрацює

Переказ з карти на карту. Які податки по закону?

«

Prev

1

/

20

Next

»

Протокол про утворення громадської організації

Реєстрація громадської організації у м. Львів, та й по всій території України неможлива без розробки протоколу про утворення (реєстрації) громадської організації.

Ст. 9 Закону України “Про громадські об’єднання” дає чітку відповідь на питання про те, що має бути прописано в протоколі про створенні ГО:

1. місце, дата проведення відповідних зборів;
2. прописано кількість осіб, що брали участь у зборах;
3. висловлено та позитивно проголосовано питання про створення громадської організації;
4. узгоджено найменування організації та продубльовано в статуті;
5. затверджено статут організації;
6. обрано керівника організації, затверджено його повноваження.

Стаття закону містить не вичерпний перелік відомостей, що зазначаються в протоколі про створення громадської організації. В разі висловлення бажання учасників – можна вирішити і додаткові питання.

Порядок дій – реєстрація громадської організації у м. Львів та по всій Україні

Провівши збори засновників та закріпивши це в протоколі, а також після затвердження статуту варто перейти до етапу, який називається безпосередня реєстрація громадської організації.

Окрім згаданих документів (статут, протокол) – треба підготувати реєстраційну заяву. Реєстраційна заява використовується однакова для всіх юридичних осіб, за формою № 1. Зокрема, цю заяву можна завантажити у пакеті документів по Реєстрації ТОВ. Оскільки ТОВ є юридичною особою – там використовується та ж форма № 1.

Документи на реєстрацію разом із заявою може подати або обраний керівник, або ж уповноважена особа засновниками по довіреності.

Важливо розуміти, що після затвердження статуту та протоколу є 60 днів, щоб зареєструвати Громадську організацію. Якщо після затвердження цих документів їх не було передано на реєстрацію – вони втрачають дійсність і треба буде їх переробляти.

Документи на реєстрацію подаються до державних реєстраторів декількома способами: за допомогою ЦНАП (Центрів надання адміністративних послуг, через онлайн будинок юстиції).

Документи подаються лише за місцемзнаходження майбутньої Громадської організації. Наприклад, якщо організація буде діяти у м. Києві то заяву можна подати будь-якому реєстратору у Київські області, проте, наприклад у Львівській області реєстратор не зможе зареєструвати таку організацію.

Громадська організація – неприбуткова

Всім очевидно, що громадська організація не є прибутковою та не спрямована на здійснення підприємницької діяльності. Проте, цього факту не достатньо. 99% громадських організацій реєструються в податковій як нерибуткові додатково, аби набути цей статус.

Визнання організацію неприбутковою звільняє її від сплати податку на прибуток. Це означає, що у разі отримання організацією пожертв, вкладів чи інших внесків – ці внески не оподатковуються. Проте, саме в статуті має бути передбачений спосіб витрачання таких внесків.

Чи може директор громадської організації не отримувати зарплату?

Таке питання вкрай поширене, оскільки в більшості випадків перед створення громадської організації її засновники не знають чи буде можливість здійснювати виплати, чи вдасться залучити волонтерів та спонсорів.

Згідно трактування державної інспекціїї з питань праці, а також податкової керівник громадської організації може виконувати функції керівника без оплати праці при дотриманні таких умов:

1. організація зареєстрована як неприбуткова;
2. повноваження керівника чітко визначені статутом;
3. в статуті передбачено, що керівник може працювати без отримання зарплати;
4. у організації відсутня господарська діяльність.

У разі дотримання всіх критеріїв – невиплата керівнику зарплати не буде проблемою. Деколи громадську організації зареєстрували, а діяльність не вдалась – саме завдяки можливості працювати без зарплати громадська організація може просто залишитися і “висіти” в реєстрі, у випадку якщо її неможливо закрити.

Графічний підсумок – реєстрація громадської організації