Як стати громадянином-нерезидентом?

Поняття «Податковий резидент/нерезидент»

Почнемо з того хто такі податкові резиденти. Для цього звернемося до Податкового кодексу України. Резиденти – це:

1. юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;
2. дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;
3. фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Щодо фізичних осіб – тут давайте уточнимо декілька моментів.

• Фізична особа має місце проживання також за кордоном – резидент України, якщо постійно проживає на території України.\
• Фізична особа постійно проживає за кордоном – резидент України, якщо в Україні має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів). Визначають центр життєвих інтересів фізичної особи за місцем постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
• Фізична особа, яка немає визначеного місця проживання у жодній з держав або не можливо визначити центр життєвих інтересів – резидент України, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів протягом податкового року.

Щодо нерезидентів це:

1. іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав;
2. дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
3. фізичні особи, які не є резидентами України.

Як бачимо, щоб бути резидентом, ніяких особливих дій робити не потрібно. Достатньо проживати в Україні і сплачувати податки. Як тоді позбутися статусу податкового резидента? Спойлер: українське законодавство не передбачає процедури відмови від статусу резидента України.

Як отримати статус податкового нерезидента України?

Не зважаючи на те, що законодавство не передбачає процедуру визнання податковим нерезидентом, отримати такий статус можливо. Визнання факту податкового нерезидента, здійснюється у судовому порядку, а саме в окремому провадженні.

Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (стаття 339 Цивільного процесуального кодексу України).

Заявник звертається до суду із заявою встановлення факту, що має юридичне значення: визнати його громадянином-нерезидентом України. Для чого це потрібно? Щоб уникнути подвійного оподаткування, яке виникає у країні, де особа є резидентом та в Україні, де особа вважає себе нерезидентом. Але тут є нюанси. Давайте їх обговоримо.

Умови надання статусу податкового нерезидента

Особа не може звернути із заявою про визнання її податковим нерезидентом без наявних фактів, які породжують юридичні наслідки. Тобто податкові права особи мають бути порушеними до звернення у суд. Особа не може вимагати отримання статусу «авансом», на випадок майбутнього порушення прав. Це підтверджує Постанова Верховного суду України від 19 червня 2019 року у справі № 127/20176/16-ц. Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту набуття статусу громадянина України – нерезидента.

У заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник не обґрунтовував, для відновлення яких саме порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів йому необхідно, щоб суд встановив факт набуття статусу громадянина-нерезидента. З огляду на зміст заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а також касаційної скарги, заявник прагне встановити у суді факт набуття статусу громадянина-нерезидента для уникнення в майбутньому ймовірного порушення, невизнання чи оспорення його прав, зокрема у випадках подвійного оподаткування доходів заявника, отриманих й оподаткованих у США. 

Жодних доводів про те, що будь-яка із заінтересованих осіб порушує, не визнає чи оспорює права заявника, як і про те, що є обґрунтовані фактами ризики їх порушення, невизнання чи оспорювання, у вказаній заяві, як і в касаційній скарзі немає. Отже, можемо виділити такі, на нашу думку, умови надання статусу нерезидента (невичерпні):

• Існуючий обов’язок сплатити податок в іншій країні, де особа визнана резидентом.
• Порушені права особи, пов’язані з подвійним оподаткуванням.
• Вимога держави, де особа визнана резидентом, вийти з резидентства України.
• Оплатити податок за ставкою для громадянина-нерезидента.

Огляд судової практики

Аналізуючи судову практику, можна зробити висновок, що суди досліджують питання для чого саме особі необхідний статус громадянина-нерезидента. Основними доказами резидентства є місце проживання особи. Так, у справі № 725/6328/22 від 18.04.2023 р.

Першотравневий районний суд м. Чернівці встановив, що основоположним критерієм визначення особи резидентом чи нерезидентом, є її постійне місце проживання, а не її громадянство, або посвідка на постійне місце проживання. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108429353)

Проте суди наголошують, що встановити факт резидентства мають спеціально уповноважені органи. Звернутися у суд із такою вимогою неможливо. Такий висновок наведений у постанові від 08 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 369/113/18: визначення статусу резидента платника податку іноземцю виходить за межі компетенції нотаріуса і заяви про встановлення факту резидентства не можуть розглядатися судами, а підлягають вирішенню спеціально уповноваженими органами. Постанова Верховного суду України у справі №536/1039/17 від 23 січня 2019 р. Обставини справи: особа просила визнати його податковим нерезидентом, оскільки він має посвідку на проживання у Республіці Болгарія, заснував із дружиною там бізнес і купив машину, яку потрібно буде задекларувати в Україні, оскільки він резидент України і в Болгарії. Проте ніяких доказів про виникнення подвійного оподаткування не надав.

Отже, суд дійшов висновку, що заявник прагне встановити у суді факти втрати статусу громадянина-резидента та набуття статусу громадянина-нерезидента для уникнення в майбутньому ймовірного порушення, невизнання чи оспорення його прав, зокрема у випадках подвійного оподаткування доходів заявника, отриманих й оподаткованих у Республіці Болгарії, а також ввезення на територію України транспортного засобу особистого користування, зареєстрованого у Республіці Болгарії, на строк, що перевищує 60 днів протягом одного року.

Жодних доводів про те, що будь-яка із заінтересованих осіб порушує, не визнає чи оспорює права заявника, як і про те, що є обґрунтовані фактами ризики їх порушення, невизнання чи оспорювання, у вказаній заяві, як і в касаційній скарзі немає. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/79516806).

У судовій практиці є справи пов’язані із порушеннями митних правил, а саме порушення правил на ввезення автомобілів на територію України. До прикладу, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області встановив: якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Отже, для того, щоб особа вважалась нерезидентом, вона повинна відповідати певним характерним критеріям, а саме бути іноземцем чи особою без громадянства або громадянином України, який має постійне місце проживання за межами України, у тому числі таким, який тимчасово перебуває на території України.

Обставини справи: громадянин України та російської федерації при перетині кордону України протиправно, з метою уникнення сплати митних платежів подав як підставу для визнання «громадянина-нерезидента», паспорт громадянина російської федерації.

Суд досліджував місце проживання особи та встановив, що  при наявності паспортів двох держав – України та росії, та не маючи постійного місця проживання за межами території України, громадянин України «резидент», під час митного контролю та оформлення транспортного засобу марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», російської федерації, свідомо подав до митного органу паспорт громадянина росії, що надає йому статусу «нерезидента», хоча останній є громадянином України та постійно проживає на території України, а тому фактично маючи статус «резидента» надав документ, який є підставою для несплати митних платежів, тим самим умисно вчинив дії спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів.

Отже, паспорт іноземної держави не є підставою для визнання особи нерезидентом. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01 липня 2021 року у справі № 751/4094/17.

Підбиваємо підсумки

Отримати статус громадянина-нерезидента можливо, але для цього повинні бути вичерпні обставини. І це зрозуміло, бо Україна вважає Вас своїм «наповнювачем бюджету» і немає наміру комусь «віддавати», але якщо для цього є законі підстави, то виходу уже немає.

Давайте визначимо детально, у якому разі звертаємося до суду для отримання статусу громадянина-нерезидента та які докази для цього потрібні:

1. Ваші податкові права повинні бути порушеними до звернення до суду. Проаналізувавши судову практику, бачимо, що заявники не надавали доказів порушення податкових зобов’язань, а хотіли отримати статус громадянина-нерезидента «авансом», на випадок подвійного оподаткування, у таких випадках суди відхиляли заяву.
2. Потрібно надати докази, що Ваше податкове право порушене. До прикладу, громадянин України, який постійно проживає в Польщі і веде свій бізнес у Польщі, купив машину і хоче, отримати статус громадянина-нерезидента для того, щоб двічі не сплачувати податок на доходи. Звертатися у суд потрібно тоді, коли є податкове нарахування на доходи громадян і докази того, що такий самий податок уже сплачений у Польщі.
3. Громадяни України вважаються податковими резидентами України. Проте громадянство не є основною ознакою, за якою визначають резиденство. У таких випадках суди досліджують місце проживання особи і її тісні економічні зв’язки. Для цього потрібно подати докази, а саме місце роботи, прописка, місце реєстрації майна.

Тому радимо, перш ніж звернутися у суд про визнання статусу громадянина-нерезидента, оцінити свої докази для отримання цього статусу, якісно і ґрунтовно підготуватися.