Укладення договорів після скасування ГКУ: офіційні роз’яснення та рекомендації
З 28 серпня 2025 року українське договірне право зазнало кардинальних змін у зв’язку зі скасуванням Господарського кодексу України. Підприємства та юридичні особи стикнулися з необхідністю адаптації своїх договірних практик до нових реалій. Розглянемо офіційні позиції державних органів та практичні рекомендації щодо ведення договірної діяльності в нових умовах.
Правові наслідки скасування Господарського кодексу
9 січня 2025 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроєкт №6013 “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”. Після підписання Президентом 26 лютого та опублікування наступного дня, Закон №4196 набрав чинності 28 лютого 2025 року, а його норми почали діяти з 28 серпня 2025 року.
Перехідний період та його особливості
Законодавство передбачає трирічний перехідний період, протягом якого дозволяється функціонування підприємств у формах державного, комунального, приватного, казенного та іноземного підприємства. Водночас створення нових юридичних осіб у таких формах заборонено. Після завершення перехідного періоду всі “підприємства” повинні бути перетворені на господарські товариства.
Реформа створила нову правову реальність, яка вимагає від бізнесу адаптації договірних практик до норм Цивільного кодексу та спеціальних законів замість скасованого ГКУ.
Офіційна позиція Міністерства юстиції
Міністерство юстиції України оперативно надало детальні роз’яснення щодо правових наслідків скасування ГКУ, визначивши чіткі орієнтири для юридичної спільноти та бізнесу в питаннях адаптації договірної практики.
Основні принципи правового регулювання
Міністерство юстиції України надало детальні роз’яснення щодо заміни норм ГКУ відповідними положеннями ЦКУ. Відповідно до офіційної позиції відомства, основні інститути господарського права знаходять своє відображення в цивільному законодавстві.
Ключові відповідності норм:
| Глава ГКУ | Предмет регулювання | Замінна норма ЦКУ |
|---|---|---|
| Глава 20 | Господарські договори | Глави 52, 53 ЦКУ (поняття та умови договорів, порядок укладення) |
| Глава 24 | Загальні засади відповідальності | Глави 3, 47, 48, 51 ЦКУ (повне врегулювання відносин) |
| Глава 25 | Відшкодування збитків | Глави 22, 47, 48, 51 ЦКУ (комплексне регулювання) |
| Глава 26 | Штрафні санкції | Глави 49, 52, 53 ЦКУ (статті 611, 615, 627, 628) |
Регулювання оперативно-господарських санкцій
Особливої уваги потребує питання оперативно-господарських санкцій. Мін’юст підкреслює, що основним документом для визначення видів та порядку застосування таких санкцій є договір. Юридичні особи можуть передбачити застосування відповідних санкцій у договорах, керуючись статтями 611, 615, 627, 628 ЦКУ.
Позиція Мін’юсту забезпечує правову визначеність щодо заміщення норм ГКУ відповідними положеннями цивільного законодавства без втрати ефективності договірного регулювання.
Роз’яснення Верховного Суду щодо договірних відносин
Позиція Верховного Суду України має особливе значення для формування судової практики та забезпечення єдиного підходу до тлумачення нового законодавства в договірній сфері.
Принцип збереження чинності договорів
За позицією Апарату Верховного Суду, Закон №4196 не містить спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, укладених до впровадження змін. Це означає, що такі договори зберігають свою юридичну силу до моменту завершення строку дії або припинення за іншими підставами.
Правила застосування нового законодавства
Основні принципи, визначені ВС:
- Договори з посиланнями на ГКУ не стають недійсними – це фундаментальний принцип правової визначеності
- Закон не має зворотної дії в часі – зміни застосовуються тільки до майбутніх правовідносин
- З 28 серпня 2025 року неврегульовані договором питання регулюються нормами спеціального законодавства та ЦКУ
Особливості господарських санкцій
Верховний Суд звертає увагу на те, що ГКУ визначав главою 24 порядок застосування господарських санкцій. Після скасування кодексу це питання регулюватиметься статтею 15 Закону №4196 та іншими законами України.
Позиція ВС забезпечує стабільність договірних відносин та правову передбачуваність для учасників господарського обороту в перехідний період.
Практичні рекомендації Мінекономіки
Мінекономіки зосередило увагу на практичних аспектах застосування нового законодавства, особливо в контексті державних закупівель та особливостей функціонування в умовах воєнного стану.
Особливості договорів про закупівлю
Мінекономіки надало спеціальні роз’яснення щодо договорів про закупівлю в умовах воєнного стану. При придбанні товарів, робіт та послуг згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178, такі договори укладаються відповідно до ЦКУ з урахуванням воєнних особливостей.
Адаптація тендерної документації
Обов’язкові дії замовників після 28 серпня:
- Приведення у відповідність тендерної документації та проектів договорів
- Вилучення посилань на положення ГКУ
- Заміна на положення ЦКУ або спеціальних законів
- Врахування особливостей воєнного стану
Виконання чинних договорів про закупівлю
Договори, укладені до 28 серпня 2025 року, виконуються у повному обсязі до закінчення строку дії. Зміна істотних умов здійснюється відповідно до пункту 19 Особливостей та вимог спеціальних законів про місцеве самоврядування та управління державною власністю.
Мінекономіки забезпечує методологічну підтримку для адаптації закупівельних процедур до нових правових реалій без порушення принципів ефективного використання бюджетних коштів.
Практичні шаблони для договорів
Для забезпечення правової визначеності та уникнення неоднозначного тлумачення договірних положень у перехідний період важливо використовувати відповідні застереження, які чітко регулюють питання застосування нового законодавства.
Формулювання для перехідного періоду
Для забезпечення юридичної визначеності рекомендується використовувати спеціальні застереження у договорах, які врегульовують питання застосування нового законодавства.
Варіант для договорів із старими посиланнями:
“Сторони погодились, що посилання в цьому Договорі на норми Господарського кодексу України після втрати ним чинності (з 28.08.2025) розуміються як посилання на норми Цивільного кодексу України та відповідних спеціальних законів, що регулюють аналогічні правовідносини, чинні на дату виконання цього Договору.”
Застереження для нових договорів
Рекомендована формула для договорів після 28 серпня:
“Сторони встановили, що їх відносини регулюються положеннями цього Договору, Цивільного кодексу України та спеціальних законів України. Посилання на Господарський кодекс України в цьому договорі відсутні.”
Універсальні положення
Для адаптації наявних шаблонів:
“Якщо в тексті цього Договору містяться відсилання до положень Господарського кодексу України, Сторони домовились, що після втрати ним чинності такі відсилання вважаються посиланнями на норми Цивільного кодексу України та відповідних спеціальних законів.”
Використання рекомендованих формулювань забезпечує юридичну визначеність та мінімізує ризики неоднозначного тлумачення договірних положень.
Про обов’язкову перереєстрацію приватного підприємства в ТОВ читайте в статті!
Висновки
Скасування Господарського кодексу України з 28 серпня 2025 року стало важливим етапом реформування вітчизняного права. Офіційні позиції Мін’юсту, Мінекономіки та Верховного Суду демонструють узгоджений підхід до забезпечення правової стабільності в перехідний період.
Договори, укладені до цієї дати, зберігають свою чинність навіть за наявності посилань на скасований кодекс. Це забезпечує правову визначеність та захищає інтереси учасників договірних відносин. Водночас неврегульовані договором питання регулюються нормами Цивільного кодексу та спеціальних законів.
Нові договори та зміни до існуючих повинні укладатися з урахуванням чинного законодавства без посилань на скасований ГКУ. Рекомендовані формулювання для договірних застережень допоможуть забезпечити плавний перехід до нової правової реальності.
Успішна адаптація до змін потребує активного використання норм Цивільного кодексу та спеціальних законів, зокрема Закону №4196, який визначає особливості регулювання діяльності юридичних осіб у перехідний період. Правильний підхід до оформлення договірних відносин забезпечить стабільність бізнесу та мінімізує правові ризики.
