Видаткова накладна: обов’язкові реквізити та правила оформлення
Передаєте товар покупцю і не знаєте, як правильно оформити документи? Видаткова накладна — це той первинний документ, без якого господарська операція не вважатиметься підтвердженою. Помилка в оформленні може призвести до проблем із податковою, відмови у віднесенні витрат або блокування ПДВ.
Законодавство не встановлює єдиної затвердженої форми видаткової накладної, тому підприємства можуть створити власну форму. Але є обов’язкові реквізити, без яких документ не матиме юридичної сили. У цій статті розбираємо, що саме має містити видаткова накладна, чим вона відрізняється від рахунку та інших документів, і де взяти готовий бланк.
Що таке видаткова накладна
Видаткова накладна — це первинний обліковий документ, який підтверджує факт передачі товару від продавця до покупця. Її складає постачальник у момент фактичної передачі товару. Документ є доказом того, що товар передано у відповідній кількості та асортименті.
Простими словами: видаткова накладна фіксує, що товар більше не належить продавцю — він перейшов до покупця. Це юридичний факт, який має значення для бухгалтерського обліку, податкової звітності та можливих спорів між сторонами.
Для чого потрібна видаткова накладна:
- Підтвердження господарської операції для обох сторін
- Ведення бухгалтерського та податкового обліку
- Віднесення витрат на загальній системі оподаткування
- Підтвердження операції для банку
- Розблокування ПДВ
- Захист інтересів у судових спорах
Документ актуальний для будь-якої форми бізнесу: ФОП, ТОВ чи іншої організаційної форми, незалежно від системи оподаткування, в тому числі для платників ПДВ.
Обов’язкові реквізити видаткової накладної
Вимоги до оформлення видаткової накладної визначає частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV та пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88.
Видаткова накладна повинна містити такі обов’язкові реквізити:
Назва документа — чітке найменування «Видаткова накладна». Без цього неможливо ідентифікувати тип документа.
Дата складання — повинна відповідати даті фактичного здійснення господарської операції. Особливу увагу на дату слід звертати платникам ПДВ, оскільки податкові зобов’язання виникають саме з дати, коли почався рух товару від продавця до покупця. Невідповідність дати в накладній та фактичної передачі може створити проблеми при перевірках.
Назва суб’єкта господарювання — повне найменування компанії або ФОП, яка передає товар. Для ФОП вказується «Фізична особа-підприємець» та прізвище, ім’я, по батькові.
Зміст і обсяг господарської операції — детальний опис того, що саме передається: назва товару, кількість, характеристики. Чим точніше — тим краще для обліку та можливих спорів.
Одиниця виміру — штуки, кілограми, метри, комплекти тощо. Має відповідати реальній одиниці обліку товару.
Ціна за одиницю та загальна вартість — вартісні показники операції.
Для платників ПДВ — сума ПДВ — окремо виділена сума податку на додану вартість.
Посади осіб, які провели господарську операцію — хто саме відвантажив та отримав товар.
Особисті підписи відповідальних осіб — без підписів документ не має юридичної сили.
Необов’язкові, але рекомендовані реквізити
Окрім обов’язкових, у видаткову накладну часто включають додаткові реквізити для зручності обліку та ідентифікації:
- Код ЄДРПОУ або індивідуальний податковий номер
- Номер документа (для внутрішньої нумерації)
- Місце складання
- Банківські реквізити сторін
- Підстава для проведення операції (наприклад, «Згідно з договором №… від…»)
- Дані про документ, що підтверджує особу одержувача (довіреність)
- Номер телефону для зв’язку
Ці поля не є обов’язковими за законом, але значно спрощують облік та комунікацію між сторонами.
Як правильно оформити видаткову накладну
Кількість примірників. Видаткову накладну створюють у двох примірниках — для постачальника і покупця. Особи, які відвантажили та отримали товар, підписують обидва примірники.
Момент складання. Накладна оформляється в момент фактичної передачі товару. Не раніше і не пізніше. Дата в документі повинна відповідати реальній даті операції.
Хто підписує. З боку продавця — особа, відповідальна за відвантаження (комірник, менеджер, директор). З боку покупця — особа, яка приймає товар. Якщо приймає представник за довіреністю, дані довіреності варто вказати в накладній.
Електронна форма. Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» дозволяє створювати накладні в електронній формі. Для цього сторони накладають електронні підписи, що надає документу повної юридичної сили. Електронні видаткові накладні особливо актуальні з впровадженням електронних ТТН.
Строк зберігання. Будь-який суб’єкт господарювання в Україні зобов’язаний зберігати первинні документи протягом 3 років з моменту проведення операції.
Видаткова накладна vs рахунок-фактура: у чому різниця
Підприємці часто плутають ці два документи. Але вони мають принципово різне призначення.
Видаткова накладна підтверджує факт передачі товару. Це первинний документ для бухгалтерського обліку.
Рахунок-фактура інформує покупця про суму до оплати. Це не первинний документ, він не фіксує факт передачі товару або виконання послуги.
Простіше кажучи: рахунок — це «пропозиція сплатити», а видаткова накладна — «підтвердження, що вже передано».
| Ознака | Видаткова накладна | Рахунок-фактура |
|---|---|---|
| Мета документа | Підтвердити передачу товару | Запросити оплату |
| Час складання | У момент передачі товару | До або під час узгодження покупки |
| Є первинним документом | Так | Ні (крім інвойсу для ЗЕД) |
| Обов’язкові підписи | Потрібні обов’язково | Не обов’язкові |
| Використовується для обліку | Так | Ні, лише для ініціювання оплати |
| Юридичне значення | Має юридичну силу | Має лише інформативне значення |
Рахунок може стати первинним документом лише за умови, що по ньому була проведена оплата і є банківська виписка, яка підтверджує цю оплату. Але навіть тоді для передачі товару потрібна видаткова накладна.
Коли потрібен інвойс замість видаткової накладної
Видаткова накладна діє в межах території України. Якщо ви працюєте з іноземними контрагентами, для підтвердження операції використовується інвойс.
Інвойс — це документ для оплати товарів або послуг замовниками з-за кордону. Він актуальний для всіх підприємців, у кого замовники знаходяться за межами України: IT-послуги, маркетинг, переклад, консалтинг, продаж на міжнародних майданчиках (Ebay, Etsy тощо).
Інвойс регулюється статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статтею 44 Податкового кодексу України та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.
Акт приймання-передачі: коли він потрібен
Окрім видаткової накладної, для підтвердження господарських операцій використовують акт приймання-передачі. Цей документ універсальний — він підходить як для товарів, так і для послуг.
Акт приймання-передачі фіксує факт виконання зобов’язань за договором. Він особливо важливий для послуг, де немає фізичного товару для передачі.
Документ актуальний для будь-якого підприємця: ФОП, ТОВ чи іншої організаційної форми, незалежно від системи оподаткування. Він підходить для підтвердження операції в банку та при податкових перевірках.
Рахунок для оплати: як правильно виставити
Перед передачею товару зазвичай виставляється рахунок для оплати. Хоч цей документ і є «інформаційного характеру», за наявності певних умов він може бути первинним документом:
- По рахунку була проведена оплата за товари/послуги
- Наявна банківська виписка, яка підтверджує оплату саме згідно цього рахунку
Встановленої форми рахунку законодавством не затверджено, передбачено лише обов’язкові реквізити. Рахунок актуальний для будь-якої форми бізнесу та системи оподаткування.
Типовий документообіг при продажу товару
Для повної картини покажемо, як документи пов’язані між собою в типовій операції купівлі-продажу:
Крок 1. Продавець виставляє рахунок для оплати — інформує покупця про суму.
Крок 2. Покупець здійснює оплату — в обох сторін з’являється банківська виписка.
Крок 3. Продавець передає товар та оформляє видаткову накладну — фіксує факт передачі.
Крок 4. Сторони підписують акт приймання-передачі (за потреби) — додаткове підтвердження виконання зобов’язань.
Для платників ПДВ додатково оформляється податкова накладна та реєструється в ЄРПН.
Де взяти бланк видаткової накладної
Оскільки законодавство не затверджує єдину форму, компанії використовують різні варіанти:
- Форми з облікових програм
- Шаблони з електронних сервісів документообігу
- Власні розроблені форми
Головне — щоб документ містив усі обов’язкові реквізити.
Підсумок
Видаткова накладна — обов’язковий первинний документ для підтвердження передачі товару. Без неї господарська операція не вважається документально оформленою, що може призвести до проблем із податковою, відмови у віднесенні витрат та блокування ПДВ.
Документ повинен містити обов’язкові реквізити згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: назву документа, дату, найменування суб’єкта господарювання, зміст і обсяг операції, одиницю виміру, посади та підписи відповідальних осіб.
Видаткова накладна відрізняється від рахунку-фактури: рахунок лише інформує про суму до оплати, а накладна підтверджує факт передачі товару. Для операцій з іноземними контрагентами використовується інвойс.
Зберігайте первинні документи протягом 3 років — це законодавча вимога для всіх суб’єктів господарювання.
Всі корисні бланки та пакети документів знайдете в магазині документів юридичної компанії YANKIV! Не знаєте, які документи потрібні саме вашому бізнесу, запишіться на консультацію — і ми сформуємо ваш пакет документів, а якщо потрібно — розробимо документи під вашу специфіку!



