СПФМ у 2026: е-кабінет, звіт 2-фінмон та приєднання до SEPA

З 2 лютого 2026 року запрацює електронний кабінет для суб’єктів первинного фінансового моніторингу – частина масштабних змін у фінансовій системі України.

Паралельно Верховна Рада розглядає законопроєкт про приєднання до SEPA (Єдиної зони платежів у євро), який передбачає створення реєстру рахунків фізосіб та посилення контролю за операціями.

Розбираю фінансовий моніторинг 2026: що таке е-кабінет для СПФМ і як він працює, чому посилили контроль за переказами, що дає приєднання до SEPA, та головне – що це означає для звичайних громадян і підприємців у повсякденному житті.

Е-кабінет для СПФМ: що запрацює 2 лютого 2026

Наказом Мінфіну від 30.12.2025 №667 перенесено набрання чинності наказу від 04.06.2021 №322, який затверджує порядок створення особистого електронного кабінету для суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Хто це стосується:

Аудиторів, бухгалтерів, податкових консультантів, посередників з нерухомості, торговців дорогоцінними металами та культурними цінностями, організаторів лотерей – всіх СПФМ під наглядом Мінфіну. Детально про обов’язки СПФМ щодо звітності читайте у статті “Фінмоніторинг для ФОП і бухгалтерів: хто подає звіт 2-фінмон за 2025 рік”.

Як працює е-кабінет:

Це частина єдиної інформаційної системи Держфінмоніторингу. Забезпечує цілодобовий захищений доступ після електронної ідентифікації (КЕП). Дозволяє подавати повідомлення про фінансові операції та отримувати запити від Держфінмоніторингу. Передбачає процедуру усунення технічних збоїв.

Нові обов’язки СПФМ через е-кабінет:

Подавати нові види повідомлень про фінансові операції клієнтів. Застосовувати ризик-орієнтований підхід при перевірці клієнтів – не формально, а оцінюючи реальні ризики кожного. Звітувати про заморожені активи, пов’язані з тероризмом, фінансуванням та розповсюдженням зброї масового знищення.

Що це означає практично:

Якщо ви СПФМ і досі не стали на облік у Держфінмоніторингу – терміново виправляйте. З 2 лютого електронна комунікація стає обов’язковою, паперові звернення відходять у минуле. Система автоматично фіксує всі дії, терміни, звіти – контроль стає прозорішим, але й жорсткішим.

Якщо виникли питання з е-кабінетом або процедурами фінмоніторингу: команда YANKIV надає професійну підтримку з фінансового моніторингу – допоможемо розібратися з обов’язками СПФМ, підготувати документи та налаштувати роботу через електронний кабінет.

Чому посилили контроль: від міскодингу до P2P-дропів

Перекази з картки на картку колись були простими та безпроблемними. Що змінилося? Масове використання цієї зручності у тіньових схемах змусило банки та НБУ посилити контроль.

Проблема 1: Міскодинг в азартних іграх

Операції, пов’язані з азартними іграми, маскувалися під звичайні покупки. Це дозволяло обходити посилений контроль з боку міжнародних платіжних систем Visa та Mastercard. Після втручання Національного банку та заборони таких схем бізнес не зник – він просто змінив форму.

Проблема 2: P2P-перекази через “дропів”

Замість офіційних рахунків компаній з’явилася мережа фізичних осіб, на картки яких зараховувалися кошти. Для клієнта це виглядало як звичайний переказ другу або знайомому, без розуміння, що фактично гроші йдуть бізнесу, який ухиляється від податків. “Дроп” – це фізична особа, яка за винагороду надає свою картку для прийому платежів чужого бізнесу.

Типова схема:

Онлайн-казино або букмекер не може приймати платежі офіційно. Залучає 50-100 звичайних людей, які погоджуються “просто приймати перекази”. Кожен “дроп” отримує по 20-30 переказів на день від різних клієнтів. Увечері всі гроші переводяться на криптобіржу або знімаються готівкою. “Дроп” отримує 3-5% комісії, не розуміючи, що стає співучасником ухилення від податків.

Чому це проблема:

Бізнес уникає оподаткування (не платить податки з обороту). Банки не бачать реального бенефіціара (хто насправді отримує гроші). Фізичні особи-“дропи” ризикують блокуванням рахунків та податковими донарахуваннями. Держава втрачає мільярди гривень податкових надходжень.

Реакція банків:

У відповідь банки запровадили єдині підходи до контролю ризикових операцій, закріплені в міжбанківському меморандумі, який підписала більшість фінансових установ. Мета – не обмежити добросовісних громадян, а зменшити використання карткових переказів у тіньових схемах.

Головне правило для громадян:

Не передавати свої банківські картки, документи або доступи до мобільних застосунків третім особам. Навіть якщо операція здається формально “невинною”, відповідальність завжди залишається за власником рахунку. Якщо вам пропонують “просто приймати перекази за відсоток” – це схема, і ви станете “дропом” з усіма наслідками.

SEPA для України: що дає приєднання до європейських платежів

На сайті Верховної Ради зареєстровано законопроєкт №14327-1 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права ЄС та критеріям Європейської платіжної ради з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)”.

SEPA – це:

Єдиний європейський простір безготівкових платежів у євро. Дозволяє здійснювати перекази між країнами так само швидко й просто, як усередині однієї держави. Об’єднує 36 європейських країн у єдину платіжну інфраструктуру.

Що дає Україні:

Спрощення міжнародних переказів у євро – оплата постачальникам в ЄС стане швидшою та дешевшою. Зниження вартості транзакцій – конкурентні комісії замість монопольно високих. Підвищення довіри з боку європейських фінансових інституцій – українські банки стануть повноцінними партнерами. Ще один крок до повноцінної фінансової інтеграції з ЄС.

Але є умова:

Щоб приєднатися до SEPA, Україна має привести систему фінансового моніторингу у відповідність до європейських вимог. Саме тому законопроєкт №14327-1 передбачає масштабні зміни в законодавстві.

Ключові положення законопроєкту

Зміна 1: Прозора процедура призначення керівника ДСФМ

Запроваджується конкурсна процедура призначення керівника Державної служби фінансового моніторингу України. Це має посилити незалежність та інституційну спроможність органу – щоб рішення приймалися професійно, а не під політичним тиском.

Зміна 2: Реєстр рахунків та сейфів фізичних осіб

Планується створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Важливо розуміти: це НЕ контроль витрат громадян на рівні “купив каву – держава знає”. Це інструмент для боротьби з відмиванням коштів у межах міжнародних стандартів.

Як працюватиме:

Реєстр фіксує сам факт наявності рахунку та його номер, а не деталі кожної операції. Доступ матимуть тільки уповноважені органи при розслідуванні злочинів (відмивання, тероризм, корупція). Звичайні покупки, перекази родичам, оплата рахунків – поза увагою реєстру.

Зміна 3: Реєстр бенефіціарних власників трастів

Передбачено створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів та подібних правових утворень. Включно з механізмом перевірки достовірності даних. Це стандарт ЄС – знати, хто насправді контролює активи та компанії, щоб запобігти використанню трастів для приховування незаконних доходів.

Зміна 4: Розширення переліку СПФМ

До переліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу включають торгівців культурними цінностями (антикваріат, картини, скульптури – сфера з високим ризиком відмивання) та довірчих власників трастів і подібних структур.

Зміна 5: Захист викривачів та санкції

Посилення захисту викривачів – осіб, які повідомляють про порушення у сфері фінмоніторингу. Удосконалення системи санкцій за порушення законодавства – щоб покарання було адекватним та стримуючим.

Важливе уточнення для громадян:

Положення законопроєкту НЕ встановлюють жодних обмежень або затримок у проведенні фінансових операцій фізичними особами. Тобто мова не йде про блокування рахунків чи обмеження повсякденних платежів.

У пояснювальній записці зазначено: головна мета – приведення українського законодавства у відповідність до вимог ЄС та міжнародних стандартів з протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Саме виконання цих вимог є необхідною умовою для подання Україною заявки на приєднання до SEPA.

Що це означає для громадян: перехідний етап

Сьогодні фінансова система України перебуває у перехідному етапі. Масові обмеження та міжбанківський меморандум – це тимчасовий інструмент, покликаний закрити найвразливіші місця, якими користувалися тіньові схеми.

Для звичайних громадян ключове правило просте:

Не передавати свої банківські картки, документи або доступи до мобільних застосунків третім особам. Навіть якщо операція здається формально “невинною”, відповідальність завжди залишається за власником рахунку.

Як аналізуватимуть операції:

У найближчі роки банки дедалі частіше аналізуватимуть не окремі перекази, а загальну фінансову поведінку клієнта. Побутові операції – оплата рахунків, перекази між родичами чи друзями – не є проблемою самі по собі. Ризики виникають тоді, коли рахунок стає частиною непрозорих або повторюваних схем.

Приклад підозрілої поведінки:

Отримуєте 20-30 переказів на день від різних незнайомих людей. Суми невеликі (2-5 тисяч), але регулярні. Увечері всі гроші переказуєте на криптобіржу або знімаєте готівкою. Це класична поведінка “дропа” – банк заблокує рахунок і передасть дані до Держфінмоніторингу та податкової.

Приклад нормальної поведінки:

Отримуєте зарплату, оплачуєте комунальні, купуєте продукти, переказуєте батькам на допомогу, іноді продаєте щось через OLX і отримуєте перекази. Це звичайна життєва активність – банк не чіпатиме.

Перспектива:

У міру впровадження інтелектуальних систем аналізу платежів фокус поступово зміщуватиметься з формальних лімітів на оцінку реальних ризиків. Це означає перехід до більш зрілої фінансової системи, де контроль буде точковим, а не масовим. Саме такий підхід відповідає європейським стандартам і є необхідною умовою для подальшої інтеграції України до фінансового простору ЄС.

Хочете детально розібратися з правилами фінмоніторингу і навчитися проходити перевірки без стресу? Пройдіть онлайн-курс “Як проходити фінансовий моніторинг” від команди YANKIV – 8 годин практики, готові шаблони листів-пояснень, чек-листи самоперевірки та десятки лайфхаків на основі 5-річного досвіду проходження фінмоніторингів українських та іноземних банків.

Що робити ФОП: особлива увага банків

ФОП залишаються під особливою увагою банків та фінансового моніторингу. Чому? Бо підприємницький рахунок часто намагаються використати для тіньових схем.

Як банк відрізняє реальний бізнес від номінального:

Реальний бізнес має фактичні витрати на логістику, закупівлі, оренду, зарплати працівникам. Адекватне співвідношення доходів і витрат – якщо надходить мільйон, а витрат нуль – це підозріло. Різноманітних контрагентів, а не одну-дві компанії-джерела всіх платежів. Документальне підтвердження операцій – договори, накладні, акти.

Проблеми виникають, якщо:

ФОП використовується лише як інструмент для акумуляції платежів і їхнього переказу на юридичну особу без реальної господарської діяльності. Весь оборот – це вхідні платежі від фізосіб, які одразу переводяться на одну компанію. Немає жодних витрат, характерних для бізнесу (оренда, закупівлі, зарплати). Призначення платежів не відповідає заявленим КВЕДам.

Типова схема, яку виявляють:

ФОП зареєстрований на звичайну людину за невелику винагороду. КВЕД – “Консультаційні послуги” або щось загальне. Щодня надходять платежі від 30-50 різних фізосіб з призначенням “За послуги”. Увечері всі гроші переводяться на одну юрособу з призначенням “Оплата за договором”. Витрат немає взагалі – ані оренди, ані закупівель, ані зарплат або просто побутових витрат.

Висновок банку: це номінальний ФОП, створений для обслуговування чужого бізнесу та ухилення від податків.

Що робити, щоб уникнути проблем:

Ведіть реальну господарську діяльність з реальними витратами. Зберігайте договори з постачальниками, акти виконаних робіт, накладні. Платіть податки вчасно (єдиний податок, ЄСВ) та зберігайте квитанції. Підтримуйте логічне співвідношення доходів та витрат. Будьте готові пояснити банку бізнес-модель – звідки клієнти, що продаєте, як рекламуєте.

Національна стратегія доходів: план держави на 2025-2027

Всі зміни навколо банківських рахунків, контролю переказів і фіскальних чеків – це не випадкові кроки, а частина чітко спланованої державної стратегії. Важливо розуміти цей контекст.

Офіційний план Мінфіну:

Згідно з Національною стратегією доходів, яку затвердило Міністерство фінансів України, протягом 2025-2027 років податковим органам має бути відкритий доступ до банківської таємниці з метою пошуку податкових порушень, виявлення ухилень від сплати податків та контролю за джерелами доходів громадян.

Чому це важливо розуміти:

Це не “лякалка” чи тимчасова ініціатива – це довгостроковий план держави. Варто дивитися на ситуацію прагматично: банківську таємницю скоріше за все відкриють рано чи пізно, тому прості перекази з картки на картку в сьогоднішніх реаліях вже не завжди безпечна ідея.

Що працює вже зараз:

Відповідно до статті 62 Закону України “Про банки і банківську діяльність” №2121-III, Національний банк України може повідомляти правоохоронні органи, якщо бачить по внутрішній інформації ситуації, коли можуть бути вчинені певні порушення.

Кого повідомляють:

Державну податкову службу (при підозрі на ухилення від податків). Бюро економічної безпеки (при підозрі на економічні злочини). Національну поліцію (при підозрі у фінансуванні тероризму або відмиванні коштів).

Реальний приклад з практики:

Підприємець проводив перекази з картки на картку на суму понад 900 000 гривень протягом кількох місяців. Алгоритм спрацював так: банк заблокував рахунок через підозрілу активність, Національний банк помітив аномалію та надіслав лист до податкової служби, розпочалася податкова перевірка з метою стягнути 18% ПДФО та 5% військовий збір із суми неоподаткованих переказів.

Критично важливо розуміти:

Зараз єдине, що захищає більшість людей від масових донарахувань податків – це те, що масового розкриття банківської таємниці поки немає. Але держава активно йде до цього, і це питання часу, а не “чи буде”.

Підсумок: СПФМ у 2026

З 2 лютого 2026 року запрацює е-кабінет для СПФМ – інструмент електронної комунікації з Держфінмоніторингом, який робить контроль прозорішим та ефективнішим. СПФМ отримують нові обов’язки щодо звітування, ризик-орієнтованого підходу до клієнтів та моніторингу заморожених активів.

Законопроєкт №14327-1 про приєднання до SEPA – це не просто технічні зміни, а системне наближення до європейських стандартів. Реєстр рахунків фізосіб, реєстр бенефіціарів трастів, прозорі процедури призначення керівництва ДСФМ – все це елементи сучасної фінансової системи ЄС.

Посилення контролю за переказами – це реакція на реальні проблеми: міскодинг в азартних іграх та масове використання P2P-дропів для обслуговування тіньового бізнесу. Банківський меморандум та підвищена увага до операцій – тимчасовий інструмент перехідного періоду.

Національна стратегія доходів 2025-2027 передбачає відкриття банківської таємниці для податкової. Вже зараз стаття 62 Закону “Про банки і банківську діяльність” дозволяє НБУ інформувати правоохоронні органи про підозрілі операції.

Що робити громадянам і ФОП:

Не передавати картки та доступи третім особам – відповідальність завжди на власнику рахунку. Легалізувати доходи через офіційне працевлаштування або реєстрацію ФОП. Зберігати документи про походження коштів – довідки, квитанції, договори. Оновлювати анкету-опитувальник у банку при зміні джерел доходу. Бути готовими пояснити походження кожного значного платежу.

Для СПФМ: Терміново стати на облік у Держфінмоніторингу, якщо ще не зробили. Підготуватися до роботи через е-кабінет з 2 лютого. Подати звіт 2-фінмон за 2025 рік до 25 січня 2026 – детальна інструкція у статті “Фінмоніторинг для ФОП і бухгалтерів: хто подає звіт 2-фінмон”.

Перспектива інтеграції до SEPA робить фінансову систему більш безпечною, прозорою та передбачуваною. Це спрощує євро-перекази, знижує комісії та зміцнює довіру до українських банків. Але вимагає від усіх учасників – громадян, підприємців, СПФМ – дотримання нових правил гри.

Потрібна допомога з фінмоніторингом? Команда YANKIV надає комплексну підтримку: підготовка листів-пояснень до банків, консультації з легалізації доходів, супровід СПФМ, допомога з розблокуванням рахунків.