Фактична перевірка ДПС: коли наказ можна оскаржити і результати перевірки анулювати

Чому законність наказу — це первинне питання

Перш ніж аналізувати результати перевірки по суті, суд зобов’язаний перевірити одне базове питання: чи був наказ про призначення перевірки законним?

Це не формальність і не процесуальний нюанс. Якщо наказ видано з порушенням процедури або без належних підстав — результати перевірки не можуть слугувати правовою основою для штрафів. Незалежно від того, що саме виявили інспектори.

Верховний Суд визначив чіткий алгоритм із чотирьох кроків, який суд зобов’язаний пройти при перевірці законності фактичної перевірки.

Крок 1. Яка юридична підстава зазначена в наказі

Суд повинен точно встановити, на який саме підпункт статті 80.2 Податкового кодексу посилається контролюючий орган у наказі.

Це принципово, бо різні підпункти передбачають різні конструкції фактичних підстав і не є взаємозамінними. Наприклад:

• підпункт 80.2.2 — стосується інформації про порушення розрахункових операцій або обігу підакцизних товарів, отриманої від державних органів
• підпункт 80.2.5 — стосується інформації щодо порушень у сфері виробництва та обігу спирту й алкогольних напоїв

Якщо у наказі зазначено один підпункт, а фактично застосовується інший — це вже порушення.

Крок 2. Що саме стало фактичною підставою для перевірки

Недостатньо просто послатись на підпункт ПКУ — у наказі має бути зазначена конкретна фактична підстава, яка спонукала до перевірки.

Особливо критично це для підпункту 80.2.5, який містить дві альтернативні або сукупні підстави:

• наявність або отримання інформації, визначеної законодавством у сфері обігу спирту
• здійснення контролюючим органом функцій у цій сфері

Суд зобов’язаний з’ясувати, яка саме з цих підстав зазначена в наказі — а не та, що «з’явилася» пізніше у відзивах ДПС під час судового розгляду.

Верховний Суд прямо вказав: у рішенні про проведення перевірки ДПС повинна щонайменше зазначити «наявність або отримання інформації щодо можливого порушення» або вказати реквізити документа, який став приводом для перевірки.

Крок 3. Чи підтверджена фактична підстава доказами

Суд перевіряє:

• чи існують докази, що підтверджують саме ту підставу, яка зазначена в наказі
• чи належать ці докази до тієї норми ПКУ, на яку є посилання — а не до якоїсь іншої

Податкова інформація, внутрішні таблиці, посилання на власні бази даних не можуть автоматично підміняти доказування, якщо вони не корелюють із конкретною підставою, зазначеною в наказі.

Крок 4. Чи не вийшов перевіряючий за межі предмета перевірки

Навіть якщо наказ оформлено правильно — важливо перевірити, чи інспектори не вийшли за межі того, що їм дозволено перевіряти.

Показовий приклад: наказ видано на підставі підпункту 80.2.2 — загальний контроль розрахункових операцій. А фактично під час перевірки досліджуються питання, які належать до підпункту 80.2.5 — детальний контроль обігу алкоголю.

Це різні предмети перевірки, і така ситуація свідчить про неправомірність дій контролерів.

Що дає відсутність хоча б одного елементу

Якщо хоча б один із чотирьох елементів відсутній або підмінений — виникають підстави для визнання наказу протиправним. А результати перевірки — такими, що не можуть бути використані для застосування штрафних санкцій.

Це означає: навіть якщо порушення, які виявила податкова, реально існують — штрафи на їх підставі можна скасувати через процесуальну незаконність самої перевірки.

Реальний кейс: справа ПП «Фудстор» — як це працює на практиці

Щоб не залишати алгоритм суто теоретичним — ось реальна справа, яка і стала підставою для постанови Верховного суду від 15.01.2026.

Податкова провела фактичну перевірку магазину «Маркетопт» у Світловодську, де вів діяльність ФОП «Фудстор». За результатами — штраф 17 000 грн за реалізацію алкогольних напоїв з марками акцизного податку, яких не було в базі згенерованих марок.

Але підприємець звернув увагу на ключову деталь: наказ про перевірку посилався на підпункт 80.2.2 — загальний контроль розрахункових операцій і обігу підакцизних товарів. А фактично під час перевірки досліджувались питання обігу алкогольних напоїв і маркування — що є предметом підпункту 80.2.5. Це різні норми з різними конструкціями підстав.

Суди першої та апеляційної інстанції позивача не почули і штраф залишили. Але Верховний суд скасував обидва рішення і направив справу на новий розгляд — саме тому, що суди не перевірили відповідність між підставою в наказі і реальним предметом перевірки.

Додатковий аргумент, який використав позивач: єдиним «доказом» порушення була самостійно складена податковою таблиця на основі електронних баз даних. Верховний суд підтвердив — такі таблиці не є належним доказом правопорушення, а лише підставою для подальшої перевірки.

Важливий нюанс: різниця між підставою і її відображенням у наказі

Верховний суд у цій справі розмежував два поняття, які часто плутають:

Підстава для перевірки — це реальна обставина, яка дає контролюючому органу право прийти з перевіркою. Вона або є, або її немає.

Відображення підстави в наказі — це формалізація цього права у письмовій формі. І тут вимоги різні залежно від норми:

• Для підпункту 80.2.2 — достатньо самого посилання на цей підпункт. Він вже містить у собі всі необхідні елементи, тому деталізувати зміст інформації в наказі не обов’язково.
• Для підпункту 80.2.5 — планка вища. Оскільки він містить дві самостійні підстави (наявність інформації або здійснення функцій), наказ повинен чітко вказати, яка саме з них застосована. Мінімум — фраза про «наявність інформації щодо можливого порушення» або реквізити документа, який став приводом.

Тобто навіть формально правильний наказ з посиланням на 80.2.2 стає проблемним, якщо фактично перевірка проводилась у межах 80.2.5 — бо це вже інша норма з іншими вимогами до обґрунтування.

Ще один захисний аргумент: подвійне покарання за одне порушення

У справі «Фудстор» позивач підняв ще одне важливе питання, яке має практичне значення для багатьох підприємців.

Податкова винесла два окремих ППР за одне й те саме діяння — відсутність марки акцизного податку в базі даних у фіскальному чеку. Одне — на підставі Закону про РРО, інше — на підставі Закону про обіг спирту.

Позивач вказав на пряме порушення статті 61 Конституції України: ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення.

Це окремий і самостійний захисний аргумент, який не залежить від питання законності наказу. Якщо за результатами однієї перевірки вам виписали кілька ППР за одне і те саме порушення але на підставі різних законів — це окрема підстава для оскарження.

Що робити, якщо до вас прийшла фактична перевірка ДПС

До початку перевірки:

• Вимагайте пред’явити наказ про проведення перевірки
• Зафіксуйте, на який саме підпункт пункту 80.2 ПКУ є посилання
• Перевірте, чи зазначена конкретна фактична підстава або реквізити документа, що став приводом

Під час перевірки:

• Фіксуйте, які саме питання досліджують інспектори
• Звертайте увагу на відповідність предмета перевірки тому, що зазначено в наказі

Після перевірки:

• Якщо є сумніви щодо законності наказу — не підписуйте акт без заперечень
• Звертайтеся за юридичною допомогою до отримання податкового повідомлення-рішення

Висновок: фактична перевірка ДПС

Фактична перевірка ДПС — це не вирок. Верховний Суд системно формує практику, за якою процесуальні порушення при призначенні перевірки є самостійною підставою для скасування її результатів. Знання цього алгоритму дає реальний інструмент захисту — ще до того, як справа дійде до штрафів.

Якщо вам призначено фактичну перевірку або ви вже отримали податкове повідомлення-рішення за її результатами — юристи YANKIV проаналізують законність наказу та допоможуть побудувати стратегію захисту.