Довідка про сплату податку за кордоном: які вимоги і як зарахувати податок в Україні
Якщо ви отримуєте доходи за кордоном і з них утримується місцевий іноземний податок, українське законодавство дозволяє зменшити своє річне податкове зобов’язання в Україні на суму вже сплаченого за кордоном. Але для цього потрібен конкретний документ — і до нього висуваються чіткі вимоги. Довідка про сплату податку — що потрібно знати?
Правова основа
Право на зарахування іноземного податку закріплене в підпункті 170.11.2 Податкового кодексу України. Платник податку — резидент України може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, якщо це передбачено відповідною міжнародною конвенцією про уникнення подвійного оподаткування. Зарахування відображається у річній податковій декларації.
При цьому сума іноземного податку, яку можна зарахувати, не може перевищувати суму податку, розраховану за українським законодавством з того самого доходу (пп. 170.11 ПКУ).
Які податки не зараховуються
Не всі іноземні податки можна зарахувати проти українського ПДФО. Відповідно до ПКУ, не підлягають зарахуванню:
- податки на капітал та приріст капіталу;
- податки на майно;
- поінтові податки;
- податки на реалізацію (продаж);
- інші непрямі податки — незалежно від того, як вони класифіковані за законодавством іноземної держави.
Зарахувати можна лише прибутковий податок, аналогічний українському ПДФО.
Довідка про сплату податку
Для отримання права на зарахування платник зобов’язаний надати довідку про суму сплаченого податку, видану компетентним державним органом країни, де отримувався дохід (п 13.5 ПКУ). У довідці також має бути зазначена база та/або об’єкт оподаткування.
Вимоги до документа:
Хто видає. Довідку видає уповноважений державний орган країни отримання доходу — той, що справляє відповідний податок. Документ від приватної особи або роботодавця не підходить.
Легалізація. Документ підлягає легалізації — або через консульську легалізацію у відповідній закордонній дипломатичній установі України, або шляхом проставлення апостиля, якщо країна є учасницею Гаазької конвенції. Виняток можливий лише якщо інше передбачено чинним міжнародним договором між Україною і відповідною країною.
Переклад. Документи, складені іноземною мовою, підлягають обов’язковому перекладу на українську мову (ст. 13 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної мови»).
Нотаріальне посвідчення перекладу. Переклад засвідчується нотаріально відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат».
Форма. Законодавство прямо не вказує, чи має бути документ в оригіналі або копії. Але з огляду на вимоги до легалізації та нотаріального посвідчення — на практиці подається оригінал або нотаріально засвідчена копія.
Актуальні статті:
Чи є довідка обов’язковим додатком до декларації
Довідка про сплату податку є необхідною підставою для зарахування іноземного податку. Без неї контролюючий орган не має підстав зменшити ваше податкове зобов’язання. Тому якщо ви плануєте скористатися правом на зарахування — документ потрібно отримати і підготувати заздалегідь, ще до подання декларації.
Висновок
Зарахувати іноземний прибутковий податок проти українського ПДФО можна — але лише за наявності належно оформленого документа. Довідка про сплату податку має бути видана компетентним органом іноземної держави, легалізована, перекладена на українську і нотаріально посвідчена. Якщо хоч одна з цих умов не виконана — у зарахуванні може бути відмовлено.
Експерити юридичної компанії YANKIV допоможуть з перекладом та апостилюванням документів в тому числі з нотаріальним посвідченням. Запишіться на консультацію або надішліть нам свій запит!
Якщо ви отримуєте доходи через іноземну компанію — варто також пам’ятати про КІК-звітність. Резиденти України, які контролюють юридичну особу за кордоном, зобов’язані щороку подавати звіт КІК разом із декларацією про майновий стан і доходи — до 1 травня.
При цьому звіт подається незалежно від того, чи отримувала компанія прибуток: навіть якщо доходів не було, додаток КІК до декларації все одно заповнюється. Штрафи за ігнорування цього обов’язку — одні з найбільших у податковій системі: від 332 800 грн за неподання звіту.
Наразі діє воєнний мораторій, але він тимчасовий і після завершення воєнного стану дається лише 6 місяців на усунення всіх порушень. Про всі деталі КІК-звітності, строки і штрафи — читайте в нашій статті «КІК-звітність у 2026 році: хто зобов’язаний звітувати і що буде за ігнорування».
